Зеленському потрібно зробити вибір: скористатися ситуацією в Кагарлику, щоб прибрати Авакова, або залишити, зробивши його цілковито залежним від себе

Фото: Сергей Гармаш / Facebook

Ситуації, такі як зґвалтування у відділенні поліції в Кагарлику, можуть призвести до того, що глава МВС України Арсен Аваков потрапляє в цілковиту залежність від президента країни Володимира Зеленського, вважає донецький журналіст Сергій Гармаш.

Цікава ситуація з Аваковим. Я маю на увазі вимоги про його відставку у зв'язку зі зґвалтуванням у Кагарлику.

"Вічний міністр" набив оскомину багатьом і вже давно. Але раніше він був противагою Порошенку, якого не любили з такою самою силою, тому зацікавленість у збереженні Авакова була не тільки в парламенті, але й у суспільстві. Сьогодні він не позиціонує себе обмежувачем або опозицією Зеленському.

Отже, для суспільства та політикуму він втрачає свою цінність, і ситуації, такі як у Кагарлику, можуть призвести до того, що Аваков потрапляє в цілковиту залежність від президента. Але тут уже претензію суспільства може бути адресовано до Зеленського – чому він тримається за міністра, який фактично провалив реформу МВС (адже випадок у Кагарлику – це наслідок збереження старої ментовської системи, а не окремий випадок). Відмовки Зе до "справи Шеремета", яку нібито має закінчити Аваков, на вістрі цього моменту видаються смішними – усе-таки не Арсен Борисович особисто проводить розслідування. Та й сама якість цього розслідування викликає все більше запитань...

Зеленському зараз потрібно зробити вибір: скористатися ситуацією, щоб прибрати небезпечного міністра, або залишити його, зробивши цілковито залежним від себе, але водночас і перебрати на себе частину його негативного рейтингу. Який вибір зробить Зе? Поміркуймо разом, які чинники можуть змусити Зеленського залишити або прибрати Авакова з посади міністра? Наприклад, можливість зливів компромату на Зе-команду, який, напевно, накопичив Аваков. Або активізація "нацдружин". Або саботаж ставлеників Арсена Борисовича в силових структурах...

Джерело: Сергей Гармаш / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора