Якщо не продовжувати дії закону про особливий статус ОРДЛО, тоді потрібно говорити про вихід із "Мінська". Але що натомість?

"Мінськ" не зробив", "Мінськ" не працює", "Мінськ" не дає"...

Народ наївно ставиться до Мінських домовленостей як до чарівної палички, вони самі собою нічого дати або зробити не можуть. "Мінськ" – інструмент, яким можна будинок побудувати, а можна і вбити. А можна взагалі нічого не робити, чекати, поки з'являться ресурси й інші інструменти для будівництва. Загалом усе залежить від того, як ним користуватися – із розумом чи ні.

Тепер про закон про особливий статус. Нагадаю: нинішній закон ухвалили на виконання "Мінська-1" 2014 року. На нього кілька разів посилається "Мінськ-2", той самий комплекс заходів. Зараз, незважаючи на вимоги російської делегації обговорювати всі статті закону, ми наполягаємо на тому, що його вже затвердив "Мінськ" і його зміни будуть фактично ревізією комплексу заходів. Тому зміни ми готові вносити тільки в частині імплементації "формули Штайнмаєра", що погодили рік тому в Парижі.

Відмова від продовження цього закону за формального збереження "Мінська" може призвести до того, що тоді постане питання про ухвалення нового закону про особливий статус. Тоді Росія матиме підстави вимагати погодження з ОРДЛО всього закону.

На сьогодні його виписано так, що він схожий на форму, яку можна наповнити як гарним, так і поганим для України змістом. І дати можливість представникам Росії з ОРДЛО наповнювати його – це не дуже розумно. Тому, якщо ми не продовжуємо закону, то тоді потрібно говорити про вихід із "Мінська". Але що натомість? У нас є інший інструмент? Ми готові його застосувати? Наше суспільство не готове його сприйняти? ..

(Сьогодні Верховна Рада продовжила дію закону про особливий статус Донбасу до 31 грудня 2021 року. – "ГОРДОН").

Джерело: Сергей Гармаш / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора