Якщо Путін закріпиться у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, ми втратимо не лише території, а й підтримку Заходу
Пазли складаються. Указ Путіна про видавання російських паспортів жителям Херсонської та Запорізької областей (зауважте, без Харківської!) слідом за "ЛДНР" указав на цілі, на яких вирішив зупинитися раша-фюрер. А виступ Кіссінджера в Давосі озвучив для Заходу московську ціну його компромісу з Росією в питанні "деескалації" в Україні. Ті самі умови озвучив уже й безпосередньо Кремль. "Москва чекає від Києва прийняття вимог Москви та усвідомлення ситуації де-факто – реальної ситуації, яка існує", – заявив Пєсков.
Іншими словами, вустами Кіссінджера та Пєскова Путін заявив Заходу, що якщо Захід хоче припинення війни, яка створює йому колосальні проблеми, то він готовий зупинитися на кордонах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Далі він нібито не піде, можливо, навіть поверне окуповані райони Харківської області, які сьогодні потрібні лише для оточення угруповання ООС на Донбасі, але і з південного сходу України не відступить. Тобто Путін хоче від Заходу прийняття ситуації де-факто (юридичне визнання його, як і у випадку з ОРДЛО, не хвилює) і в обмін на це пропонує мир. Але ціною територіальної цілісності України.
Це дуже небезпечна ситуація для нас, бо навіть страшна натовська зброя не стріляє без боєкомплектів до неї, а танки не їздять без дизеля. Нічого цього Україна свого не має. Усе це постачають із Заходу. Тобто Захід зможе диктувати Києву умови укладання миру із Кремлем просто дозуванням постачання боєкомплектів або взагалі його припиненням. В економічному плані ми теж сьогодні тотально залежимо від західних партнерів...
На сьогодні позиція Заходу здебільшого на боці України і проти Путіна, бо Москва вчинила агресію, створила загрозу світу і не змогла вирішити свої проблеми в Україні так швидко, щоб Захід від цього не постраждав. Тобто поки РФ наступає, вона є проблемою для Заходу. Але щойно Путін (не дай Боже!) візьме під контроль Донецьку, Луганську та частину Запорізької області, яка залишилася, російська армія окопається там і припинить наступ. Тобто перестане бути загрозою ескалації. Після цього саме Україна, яка намагатиметься наступати, щоб повернути свою територію, стане для Заходу загрозою ескалації. Тобто саме Київ, а не Путін, стане тоді проблемою для Заходу. І він почне тиснути на Київ. Він завжди тисне на тих, хто слабший, на догоду тому, хто сильніший...
Уникнути цієї небезпечної для нас ситуації можна лише тим, що ЗСУ не дадуть Путіну взяти під контроль і закріпитися на помічених ним російським громадянством окупованих територіях. Якщо він зробить це (а в Херсонській області, за інформацією розвідки, росіяни будують уже третю (!) лінію оборони), ми ризикуємо втратити не лише територію, а й дієву підтримку Заходу, завдяки якій ми цю територію могли б повернути в майбутньому…
Адже Заходу (за невеликими винятками) однаково, хто контролює українські території – Москва чи Київ. Заходу – аби не було війни, яка б'є по економіці, заважає торгівлі й цим впливає на ставлення електорату до політиків. Західні політики люблять говорити про цінності, але вони знають, що їхні виборці голосують, ґрунтуючись не на цінностях, а на вмісті своїх холодильників. Тому, якщо ми зараз допустимо слабкість і дамо Москві закріпитися на півдні та Донбасі, то Захід нам цієї слабкості не пробачить. Як не пробачав вісім років нашої слабкості у Криму й ОРДЛО, хоч і говорив про підтримку нашої територіальної цілісності. Говорив, але весь час тиснув на нас у перемовинах, щоб ми були "конструктивними" щодо Москви. По суті, Путін зараз хоче від утомленого від війни Заходу, який відкрито боїться ескалації, щоб в обмін на "мир" він поводився так само, як поводився вісім років щодо Донбасу та Криму. І це дуже серйозна спокуса. Особливо для наших європейських "партнерів"...
Джерело: Сергей Гармаш / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора