"Міністр ДНР" завжди під час моїх виступів у ТКГ тікає в туалет. Імовірно, пісяти від щастя, побачивши кумира

Учора на ТКГ трапився черговий скандал. Причому вперше з використанням брудної нецензурної лайки. Оскільки це стосувалося безпосередньо мене, то я спочатку відведу душу – поглузую (маю право – це моя особиста сторінка, а не паблік делегації!), а потім зроблю серйозні висновки.

Почалося з того, що маріонетки РФ з ОРДЛО занадто активно почали заявляти про те, що саме вони, а не Росія, є стороною конфлікту, стороною перемовин і навіть членом ТКГ. Водночас вони зверталися до першого президента України із провокативними запитаннями і вимагали відповіді, представляє він на перемовинах державу чи себе особисто. Щоб позбавити Леоніда Макаровича необхідності опускатися до їхнього рівня, я запропонував відповісти замість нього. І голова делегації делегував мені можливість аргументувати позицію делегації щодо поставлених запитань.

Щоб припинити їхні маніпуляції, я всього-на-всього почав цитувати витяги з Мінських документів, де чітко зазначено, хто є членами ТКГ, стороною конфлікту і стороною перемовин. Просто цитував протоколи і угоди! Я був готовим до професійної, аргументованої дискусії, що базуватиметься на документах та міжнародному праві. Але у відповідь люди, які отримують зарплату в російських рублях, стали наввипередки кричати "Хто він такий?" і практично закрикувати мій виступ.

Ось під час цього хаосу такий собі пан Ніканоров, брат "міністра" Ніканорової, а за сумісництвом, виявляється, цілий "глава адміністрації глави ДНР" (у них просто сімейний підряд з обслуговування Пушиліна), зі спотвореним від люті обличчям (а завжди ж такий пупсик!) назвав мене брудним словом, вживати яке чесна людина може лише тоді, коли вона або свічку тримала, або сама брала участь у моєму гріхопадінні. Оскільки я такого епізоду не пам'ятаю (але якщо він наполягатиме, то згадаю і розповім обов'язково, у всіх подробицях), то я сприйняв це як грубу образу. Причому абсолютно необ'єктивну, оскільки та сама пані Ніканорова, його сестра, завжди під час моїх виступів спочатку впадає в істерику, а потім узагалі тікає. Імовірно, у туалет. У жінок є така особливість – пісяти від щастя, побачивши кумира.

Навіть більше, поки пані Ніканорова намагалася впоратися з напливами емоцій, у монітор учора вилізло алкоголічне обличчя якоїсь Маї Пирогової, що теж підтвердило приємний для мене факт – я подобаюся навіть стареньким. Ось істерики з боку пана Дейнеги, запрошеного РФ із ОРЛО, у цьому аспекті здаються дійсно дещо пікантними...

На жаль, на пані Грау, представницю ОБСЄ у ТКГ, я такого впливу не маю. Тому що вона спочатку намагалася не дати члену української делегації можливості говорити, і мені довелося переконувати її, що голова української делегації має право делегувати своє слово, кому він вважатиме за потрібне. А потім, коли почався хаос, влаштований моїми фанатами в Донецьку та Луганську, вона замість того, щоб закликати їх до порядку, не дала можливості члену української делегації закінчити свій виступ.

Але ще гірше, що ОБСЄ не помітила факту прямої образи члена української делегації з боку нелегітимного учасника перемовин. Принаймні жодної реакції не було.

Я розцінюю це як спробу ОБСЄ усунути із процесу обговорення моделі майбутнього Донбасу 1,5 млн переселенців і створення в такий спосіб підґрунтя для конфлікту в майбутньому між переселенцями і людьми, мізки яких сьогодні щодня промиває російська пропаганда. По суті, це є провокуванням громадянського конфлікту в Україні з боку ОБСЄ.

Окрім того, учорашній інцидент засвідчив неспроможність ОБСЄ як модератора перемовин. Оскільки нинішня команда цієї організації в "Мінську", ігноруючи необхідність створення для сторін однакових умов для діалогу, не визначивши офіційного статусу учасників і не помічаючи відкритих маніпуляцій і підміни понять, створює напруженість між ними. Хоча її можна було б уникнути, якби ОБСЄ була гнучкішою у "традиціях" (винятково якими, власне, і можна пояснити суб'єктивізацію російських представників з ОРДЛО) і принциповішою у виконанні Мінських угод.

Саме внаслідок "проросійського" модерування ОБСЄ перемовин діалог між жителями Донбасу в межах ТКГ є просто неможливим. Тому що неможливим є діалог між "міністрами" і "хто вони такі?". Я вважаю, що після вчорашнього інциденту будь-які розмови про "діалоги із громадськістю", ідеї "консультативних рад" та інших фікцій про "прямий діалог" не мають права навіть на озвучування. Принаймні поки не зміниться склад російської делегації. Російські маріонетки в Донецьку та Луганську ненавидять нас, вони бояться закінчення конфлікту, тому що для них це означатиме закінчення їхніх зарплат і статусів, а тому вони закривають нам роти, брудно ображають і всіляко демонструють, що ми, жителі Донбасу, вигнані ними з наших будинків, – ніхто.

Навіть більше, учорашній діалог продемонстрував рівень нової "еліти" Донбасу. А оскільки я й інші члени нашої делегації здобували освіту не на Критому ринку й не на зоні, то нам дійсно складно буде спілкуватися з тими, хто прямо демонструє свою неповагу і ображає нас.

Я сподіваюся, що вчорашній інцидент матиме відповідну реакцію з боку МЗС України у вигляді нот МЗС РФ і ОБСЄ. Я чекаю на вибачення від ОБСЄ, яка "не помічає" прямих образ членів української делегації; від делегації РФ, яка запросила хамів для участі в перемовинах; і безпосередньо від брата подруги Пушиліна Ніканорової (вони із "главою" навіть прописані в Росії за однією адресою), що дозволив собі використати лексику, звичну в "адміністрації глави" "республіки", але неприйнятну для дипломатичних процесів.

Інакше я скористаюся прецедентом і теж відмовлюся від правила використання на перемовинах тільки "мінської лексики". Також я звертатимуся до політичних і громадських організацій України по допомогу у відстоюванні права переселенців брати участь у формуванні моделі майбутнього українського Донбасу у ТКГ. Я не прошу жодного "особливого статусу" для себе, я вимагаю рівних можливостей для конструктивного, аргументованого діалогу під час перемовин. І я доб'юся цього! Без нас, жителів Донбасу з патріотичною позицією, долі нашої малої батьківщини ніхто не вирішуватиме! Ні Росії, ні "ДНР", ні ОПЗЖопії там не буде! Вода камінь точить!

P.S. На фото сімейство Ніканорових, включно з "міністром" і "главою адміністрації глави"...

Фото: Сергей Гармаш / Facebook

Джерело: Сергей Гармаш / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора