Трамп не хоче, щоб Україна стала для нього "афганською ганьбою США"? Отже, не має бути капітуляції

Трамп робить усе, про що мріє Путін: будує багатополярний світ з одним із полюсів у Москві; позбавляє США статусу наддержави, згорнувши програми їхнього впливу в усьому світі; виводить Путіна й країну-агресора з ізоляції; руйнує чинний світовий порядок і систему міжнародного права; заохочує агресора й цим фактично виправдовує й робить нормою світової політики вбивства вже приблизно 1 млн людей з обох сторін.

Звісно, таке варте Нобелівської премії миру!

Вручити її потрібно одразу після того, як диктатор, котрий захопив частину сусідньої країни, приїде до столиці "демократичного світу" на запрошення Трампа.

Хоча можна й раніше, коли помруть сотні тисяч людей по всьому світу після припинення гуманітарних програм USAID. Або коли диктатори й автократи зітхнуть вільно без опозиційної преси.

Ну, а якщо відкинути емоції, то майбутня Мюнхенська конференція, де Зеленський обговорюватиме з віцепрезидентом Венсом так званий мирний план та "угоду" щодо передання США политих українською кров'ю рідкісноземельних мінералів, усе більше ризикує перетворитися на Мюнхенську конференцію 1938 року. Тоді Гітлер, Даладьє, Чемберлен і Муссоліні теж зруйнували систему безпеки, яка існувала. З метою умиротворення Гітлера західні демократії віддали йому в жертву Чехословаччину. Чемберлен тоді теж пишався тим, що забезпечив Європі мир... Фактично одразу після німців шматок сусідньої країни захопила й Польща. Але одним із головних наслідків того "Мюнхена" стало те, що малі країни одразу переорієнтувалися на сильного, тобто – нацистську Німеччину.

Саме Мюнхенська змова дала старт Другій світовій війні.

Що робити в такій ситуації? Діяти в бізнес-логіці Трампа. Йому потрібні мінерали – а вони йому потрібні через Китай, – Україна готова платити ними, але не за минулу допомогу, а за гарантії майбутньої безпеки й системи озброєнь, здатних її гарантувати.

Коли ми брали допомогу від адміністрації президента США Байдена, умови оплати за неї не виставляли. Після укладання угоди, заднім числом, її умов не змінюють. Бізнесмен Трамп має це розуміти.

Трампу треба посадити Київ і Москву за стіл переговорів?

Ми за! Але обов'язкова умова для цього – негайне припинення вогню "з урахуванням реалій на землі".

Трамп не хоче, щоб Україна стала для нього другим Афганістаном, точніше, "афганською ганьбою США"? Отже, умови миру мають бути не капітулянтськими для України, не можна погоджуватися на мир за будь-яку ціну!

Загалом, як і вчив Трамп у своїй книжці, потрібно максимально завищувати наші умови угоди, щоб дістати прийнятний результат.

Уже очевидно, що це однаково буде "Мінськ-3": незавершений конфлікт; зраджена Трампом Україна в слабшій позиції, ніж Росія; підготовка Путіна до нової агресії. Але тепер цю паузу потрібно використати для ослаблення РФ. Не можна повторювати помилок восьми років Мінського процесу, коли всі хотіли "стабілізувати" конфлікт, а не припинити його.

Із цієї поразки ми маємо вийти сильнішими. І не націоналістичним "армавіром", який розколов націю, а єдністю суспільства, побудованою на загальних соціальних цінностях і докорінній зміні самої парадигми відносин між державою та її громадянами.

По суті, потрібно повернутися до Конституції, де Україна зафіксована як соціальна, а не національна держава, і де "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави... утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

Поки держава не стане "для людини", громадяни не матимуть стимулів її захищати. А примус до захисту без мотивації не працює. Держава має стати інструментом захисту своїх громадян, а не божком, який заради самозбереження приносить їх у жертву. Тоді – переможемо!

Джерело: Сергей Гармаш / Facebook