За три години у ТКГ ми так і не дістали від Росії відповіді на запитання, що вона має на увазі під терміном "Мінські угоди"

Гоголь колись у "Мертвих душах" писав: "Русь, куди ж несешся ти? Дай відповідь. Не дає відповіді". Так і ми сьогодні на робочій групі ТКГ із політичних питань безрезультатно намагалися дістати від Росії відповідь на запитання, що вона має на увазі під терміном "Мінські угоди". За три години відповіді так і не дістали.

Річ у тім, що ТКГ уже майже рік тому доручила політичній робочій групі "на основі письмових пропозицій учасників робочої групи"  розробити план дій "цілком відповідно до Мінських угод". Україна подала свої письмові пропозиції, а Росія досі не зробила цього. Москва лише обмежилася "позицією", що "загалом" підтримує запропоновані ОРДЛО "підходи, що відповідають Мінським угодам". Тобто не надала своїх "письмових пропозицій", а по-панськи дала оцінку пропозиціям своїх маріонеток.

Але оскільки переговори відбуваються між Україною і Росією за посередництва ОБСЄ (тристороння контактна група!), то ми вже майже рік просимо Росію, щоб вона хоча б просто переслала від себе той план, який нібито придумали представники її окупаційних адміністрацій у Донецьку та Луганську. Ну, ми ж не з Донецьком і Луганськом переговори ведемо! Це ж елементарно: для продуктивних переговорів між двома країнами потрібні думки двох сторін! Або згода однієї сторони з пропозиціями іншої. Москва нашого плану не приймає, та й свого не пропонує. Глухий кут.

Тоді, щоб розблокувати процес, ми вирішили хоча б з'ясувати, що розуміють у Москві під Мінськими угодами, відповідно до яких має бути напрацьовано план дій. Тому що Україна вважає, що це три мінські документи і рішення "Нормандської четвірки", а Росія завжди говорить тільки про один комплекс заходів.

Ну хіба це не основна справа – на восьмому році переговорів нарешті визначитися, які документи лежать в їх основі? Адже від цього, зрештою, залежить обсяг домовленостей! Але росіяни мовчать, як партизани. Вірніше, говорять, але відповіді не дають!

А все тому, що в першому і головному мінському документі – протоколі від вересня 2014 року – є "двостороннє припинення вогню", але немає ОРДЛО. Тобто "двостороннє" – означає, між Україною і Росією. Москві дуже хочеться забути цей документ. Звідси весь цей цирк із браком відповідей на, здавалося б, елементарні запитання.

Ну і процедурне нововведення. Сьогодні на моніторі з'явилося ще одне вікно учасників консультацій. Представниця ОРДО, як і її луганський колега, мабуть, побридилася сидіти поруч зі своїми "громадськими" експертами (може, теж у Москву на ПМП перебралася?). І тепер віртуальних вікон уже сім. Луганський москвич Мельник заявив, що "якщо треба", то вони і 10 вікон можуть додати! Ну що ж, якщо ОБСЄ дає доступ до переговорів абикому, то це на совісті ОБСЄ. Тільки ж монітор не гумовий, що більше на ньому вікон, то менше видно в них людей...

Ну і новина з гуманітарної робочої групи. Її роботу знову зірвала своєю появою терористка Мая Пирогова. Це не можна назвати інакше, ніж навмисним зривом Росією переговорів у гуманітарному треку на тлі закриття КПВВ на Донбасі і гуманітарної катастрофи, спричиненої спровокованим Москвою спалахом смертності від коронавірусу.

Джерело: Сергей Гармаш / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора