Ми в Мечникова, рятуючи наших героїв, витримаємо все. Але якщо тверезо дивитися на людські страждання, то в День медпрацівника дуже хочеться випити
Повернутися живим…
Тут, у лікарні Мечникова, будується фундамент щасливого майбутнього України.
Ця тендітна жіночка Валентина Миколаївна набагато більше знає про це суспільство. Життя постраждалих у цій кривавій війні кожного дня тримає своїми руками.
Олександру 34 роки. Доставлений до Мечникова у стані коми з великою крововтратою. Мінно-вибухова травма. Ускладнилася розвитком анаеробної газової гангрени. Життя затухало.
На великих дозах вітальних препаратів виконана екзартикуляція правої нижньої кінцівки. Шансів вижити майже не було.
Валентина Ліснича, завідувачка реанімації сепсису, віддала всю себе ради спасіння героя, забувши на місяць сім'ю, дитину й відпочинок.
Далі дівчина Аня, психолог, допомогла спортивному хлопцю реабілітуватися психологічно і зрозуміти, що життя продовжується.
До війни Олександр був акробатом-хореографом і займався навчанням діток.
Зараз Олександр продовжує займатися улюбленою справою і навчати діток… Тепер уже навіть діток, які теж мають ампутовані кінцівки (діток із зони бойових дій).
Лікарі Мечникова роблять диво. Ми дуже раді, що в нашій країні такі міцні сім'ї.
Сила наших воїнів не тільки в них самих, а в усіх рідних, що стоять за їхніми плечима. Ця підтримка дасть нам змогу перемогти.
Реаніматолог Валентина Ліснича своїм професіоналізмом зберегла сотні життів.
У цей День медичного працівника вона згадує цю історію спасіння, вітаючи колег зі святом.
Вітаю всіх із Днем медичного працівника! Ми все витримаємо, тому що ми – професіонали. За нами сила, воля і правда.
Якщо тверезо дивитися на всі людські страждання, то дуже хочеться в цей день випити...
Джерело: Сергій Риженко / Facebook