Коронавірус страшний, але який сенс боятися захворіти, якщо вже доводиться заощаджувати на їжі

Затори, шалені ціни на таксі і пролетарська ненависть вимушених пішоходів до власників спецперепусток. Цілком очікувані наслідки київського локдауну.

Точно такі самі, як, наприклад, повні бусики перевізників під час зупинки залізничного сполучення в деяких "червоних" зонах. Або як вивіски "онлайн-магазин" на базарних будках. Або як номери телефонів на зашторених магазинах і ресторанах.

Не буде вже жодного локдауну. В Україні це було можливо один раз, та й то на дві-три тижні рік тому. Коли злякалися, повірили в "кілька тижнів посидіти вдома для перемоги над вірусом" і роз'їхалися по регіонах.

Зараз же всі знають, що вірус є. Хворіють і вмирають знайомі, напевно, уже в кожного. Але Україна – не Німеччина і навіть не Чехія. Народу нічого жерти, вибачте. Вірус страшний, але який сенс боятися захворіти, якщо вже доводиться заощаджувати на їжі.

І жодні виплати по 8 тис. грн нікому не допоможуть. Зайдіть у магазин і порахуйте чек. А ще будуть цікавими наслідки року без нормального навчання у дітей. Трохи згодом, не відразу.

Уже неможлива навіть імітація карантину. Допоможуть тільки вакцинація і тестування, нічого більше. Локдауни – це для багатих країн.

Джерело: Сергій Щербина / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора