Агітація за згортання роботи комісії ВР щодо Павелка має вигляд ляпаса мільйонам людей, які вимагають притягнення казнокрадів до відповідальності G

Плювок в обличчя.

Минулої неділі керівники Української асоціації футболу ще раз наочно продемонстрували, що живуть вони суто власними інтересами. Поваги до співвітчизників, так само, як і до чинного законодавства, ці люди просто не мають.

Ідеться про нелегальне проведення 7 червня у Львові засідання спочатку виконкому, а потім і конгресу УАФ/ФФУ. У місті, де Прем'єр-ліга через складну епідеміологічну ситуацію на Галичині навіть не ризикнула проводити призначену на той самий день гру "Львів" – "Дніпро", постановили перенести її на поле номінальних гостей.

Рівень абсурдності ситуації відверто зашкалює, і можна зрозуміти головного редактора журналу "Футбол" Артема Франкова, який надіслав два відкриті листи – спочатку, 31 травня, міністру охорони здоров'я Максимові Степанову, а згодом, 7 червня, прем'єр-міністру України Денисові Шмигалю, міністру внутрішніх справ Арсенові Авакову, начальнику Нацполіції Ігореві Клименку, міністру молоді та спорту Вадимові Гутцайту та голові Львівської обласної держадміністрації Максимові Козицькому.

У другому з документів Франків навів офіційну відповідь Міністерства охорони здоров'я: згідно з постановою Кабміну №392 від 20 травня, захід за участю понад 50 людей, зібраних разом, є неприпустимим! А регіональна обласна влада, ураховуючи складність епідемічної обстановки, буквально напередодні вихідних зменшила цю обмежувальну кількість узагалі до 10. Водночас у роботі конгресу на "Арені Львів" було понад 200 людей!

"Шановні панове! Щиро прошу вас дати обґрунтовану відповідь: доки УАФ дозволятиме собі таке байдуже і, головне, безкарно байдуже ставлення до законів і постанов України? Несила терпіти, несила дивитися на це та несила знову і знову стикатися зі щирим подивом людей – чому декому так багато дозволено?" – ці запитання, на які поки що немає відповідей, завершують лист Франкова.

Керівництво федерації продемонструвало своє зневажливе ставлення до законів України, представників місцевої та центральної влади, здоров'я і життя колег. Інакше як плювком в обличчя тих, хто за умов епідеміологічної ситуації ретельно дотримується медичного протоколу, складеного за безпосередньої участі самої ж УАФ/ФФУ, це не назвеш. Боси з Будинку футболу, які, здавалося б, мають демонструвати приклад законослухняності, показали, що для них цей самий закон не писаний зовсім.

Серед іншого, наразивши на небезпеку здоров'я членів конгресу, Андрій Павелко підсунув свиню й міністру Кабінету Міністрів Олегу Немчінову, умовивши того бути на стадіонному шоу. Явна спекулятивна спроба надати статусу нелегальним зборам і узаконити відверте беззаконня...

"Він [Немчінов] не розумів, куди його втягують, і на що він підписується? Що ж, сподіваюся, в уряді знайдеться кому пояснити шановному міністру, що служити живою рекламою витирання взуття об закон для державного посадовця, м'яко кажучи, не комільфо; у Facebook і Telegram-каналі доведеться якось виправдовуватися з цього приводу – а виправдань же й немає!" – жорстко, але справедливо оцінив недалекоглядність політика Франков. І мав рацію.

На пост Немчінова у Facebook про відвідування Конгресу УАФ на "Арені Львів" оперативно відреагував нардеп і засновник медичної клініки "Борис" Михайло Радуцький: "Шановний пане міністр, ви рекламуєте для країни порушення карантинних норм. Завтра вимагатиму від прем'єра офіційних пояснень. До речі, навіть рішенням Львівської обласної ради діє заборона на масові збори понад 10 осіб. Львів є одним із лідерів за кількістю хворих. Мені сумно, що посадовці цим ще й пишаються. До зустрічі під час години запитань до уряду".

Досить швидко рекламний пост Немчінова видалили, та тільки навряд чи це позбавить міністра від неприємних розглядів і висновків.

Дивно, але обурливе порушення всіх мислимих постулатів Павелком і компанією залишилося непоміченим двома нашими провідними ТБ-програмами – "Великим футболом" і "Профутболом". У жодному з випусків, які приділили увагу львівським посиденькам, не дали принципової оцінки безпрецедентній події і не акцентували на тому, що організовані УАФ засідання по суті своїй були незаконними! Ведучі багато говорили про ухвалені виконкомом та конгресом рішення, але промовчали про свавілля та правовий нігілізм із боку Павелка, що лежать на поверхні. Чим, безумовно, викликали обурення у футбольній аудиторії, що тримає руку на пульсі епідемічної ситуації в регіоні.

Хто з ким зводить рахунки?

Планують, що Верховна Рада ще на пів року продовжить повноваження тимчасової слідчої комісії, що розслідує зловживання з держбюджетом під час будівництва майданчиків зі штучним покриттям. І це, безумовно, зараз найактуальніша проблема для одіозного казнокрада.

Судячи з усього, ТСК просунулася далеко, однак їй ще потрібен час для збирання нової інформації та уточнення вже зібраних доказів, які викривають Павелка. Не кажучи про те, що стараннями журналістів продовжують відкривати раніше не оприлюднені сторінки із кримінальної біографії очільника УАФ/ФФУ.

Той самий Артем Франков на початку минулого тижня докладно розписав, як національна федерація привласнила гроші ФІФА і УЄФА, призначені для будівництва бази національних збірних у Княжичах.

За свідченням автора, на передані $2,25 млн у межках програми "ФІФА Форвард" УАФ/ФФУ збиралася придбати ділянку площею 12,31 га. Відповідні наміри було підтверджено документально і передано в Цюрих, після чого ту саму землю купили всього за... $306 тис. У чиїх кишенях осіла майже двомільйонна різниця, здогадатися не складно. А щодо будівництва, то його досі не розпочали, хоча за попередніми планами відкриття бази має відбутися в серпні 2020-го...

"Ну, ФФУ, яка перетворилася за час "будівництва" на УАФ, – чим відповісте цього разу, доблесні керівники, на яких уже проби ніде ставити? Черговою порцією зловісного і багатозначного мовчання?! Думаю, так і буде, – наполягає Франков. – А тому набагато корисніше і перспективніше було б достукатися до рядових членів УАФ/ФФУ, які продовжують покривати всі ці неподобства і старанно вдавати, що нічого такого не відбувається і вони тут ні до чого. Мужики, ну послухайте ж мене! Невже ви так низько цінуєте свою честь, совість, репутацію і що там у вас приховано глибоко всередині, якщо за щомісячну подачку у розмірі 100 тис. грн дозволяєте в такий ось спосіб витирати об вас ноги і множити на нуль? Невже ніхто з вас так і не наважиться висловитися на виконкомі або конгресі, поставивши всім очевидні запитання, першим із яких має бути "Де гроші?", а там уже наступні – "Де завод?", "Де база?" і все інше".
 
Утім, у "бунт на кораблі", здатний вивести Павелка на чисту воду, віри немає. Важелів і повноважень, за допомогою яких можна реально вплинути на ситуацію, у ТСК набагато більше, а сигнали, що надходять до Верховної Ради, мають лише зміцнити позиції комісії.

На початку минулого тижня звернення до президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова і всіх народних депутатів оприлюднив голова ГО "Ініціативи майбутнього" Олександр Горобець. Його головне посилання – довести до кінця розслідування футбольної корупції, зокрема діяльності Павелка.

У документі йдеться і про "брехливі" декларації голови УАФ/ФФУ, і про конфлікт інтересів, та про привласнення бюджетних коштів та коштів міжнародних футбольних організацій під приводом будівництва майданчиків, і про корупційні маніпуляції з використанням фірм-прокладок, і про аферу із заводом, що "втік" у Краматорськ.  

"Павелко і його банда штовхають український футбол у прірву, спалюючи міжнародну репутацію України. Його вже вигнали з дисциплінарного комітету ФІФА, а сам він став об'єктом викривальних статей таких світових гігантів журналістики, як Washington Post, Daily Mail, Associated Press, а крім того – розслідувань у низці країн і організацій. Схоже, комісія дісталася до Павелка досить близько. Але до притягнення винних у масштабних розкраданнях до відповідальності ще багато спільної роботи. Тому ми просимо владу не уподібнюватися до своїх попередників, а максимально широко сприяти розслідуванню цинічних корупційних схем, збудованих Павелком", – ідеться у зверненні.

Вимушений вдатися до контрзаходів злодюжка з Лабораторного провулка заручився підтримкою політичних соратників, які раніше взагалі відмовилися голосувати за створення ТСК. Але тепер, коли парламентська фракція "Європейська солідарність", очевидно, відчула "запах смаженого" навколо Павелка, її представники несподівано захотіли теж увійти до складу ТСК. Водночас не припиняють спроб дискредитації чинних членів комісії, натякаючи на те, що ті, нібито, марно витрачають час.

І в цій ситуації варто говорити не стільки про вплив і авторитет Павелка, скільки про якийсь організований спротив пошуку істини та ухваленню справедливого рішення. Спротив, ініційований людьми, вкрай не зацікавленими в тому, щоб уся правда про корупцію на футбольному підґрунті вилізла назовні і стала надбанням гласності. Адже цілком очевидно, що Павелко, хоча й виконував головну роль у злочинних схемах, ніяк не зміг би провернути їх наодинці. Звідси й саботаж роботи ТСК усередині парламенту, і медійні наскоки на членів комісії ззовні.

Щодо аргументів на захист Павелка, то вони мають вигляд досить поверхневий, навіть комічний, і вже точно їх не можна вважати адекватною відповіддю на численні обґрунтовані обвинувачення, висунуті незалежними журналістами.

Наприклад, сайт "Українські національні новини", оплачуваний із кишені Павелка, цитує депутатку Ірину Верещук, на думку якої робота ТСК є якоюсь "політизацією".

"У мене склалося враження, що це якась політизація. Хоча складно зараз говорити, що ми відділені від політики, тому що ми є політики, і у принципі будь-яка робота є політичною, зокрема й робота ТСК. Ми ж не слідчі, не прокурори. І звичайно, що будь-який процес можна назвати політизованим. Однак, коли видно, як на мене, штучність такого процесу – а я ще раз повторю, я не бачила великого резонансу – і мені це більше схоже на те, що хтось із кимось хоче звести рахунки".

З Іриною Верещук складно не погодитися. Але з невеликою поправкою. Ми дійсно маємо справу з публічним процесом зведення рахунків. І це має цілком логічний вигляд, без будь-якої конспірології – депутати, які обіцяли своїм виборцям боротися з корупцією в будь-якому її вигляді і на всіх поверхах влади, чесно і принципово зводять рахунки за допомогою ТСК (у межах чинного законодавства) з носіями цієї корупції. Що не так? Пересічному виборцю все зрозуміло. Кому – ні?

Тому агітація деяких нардепів за згортання роботи комісії з розслідування зловживань Андрія Павелка має вигляд ляпаса мільйонам людей, які вимагають від нової влади притягнення казнокрадів до суворої відповідальності. Саме тому ТСК просто зобов'язана виконати свою місію до кінця, скільки б для цього не знадобилося додаткового часу.

Інакше завжди знаходитимуться зловмисники, які штучно створюють дефіцит регламенту для ґрунтовного розслідування корупційних схем. Інакше безвідповідальні демагоги, найняті УАФ, догідливо запудрять ракову пухлину, не залишаючи футбольному організму надії на швидке одужання.

Джерело: "ГОРДОН"