Запитання до мисливців за привидами, які присмокталися до нашого футболу, залишаються без відповідей. І ці паразити набагато небезпечніші за коронавірус G

Фото: Сергей Васильев / Facebook

Практично в усіх країнах розглядають варіанти якнайшвидшого повернення футболу на стадіони. І лише в Україні в цьому напрямі – тихо та любо, вважає спортивний журналіст Сергій Васильєв.

Алло, автобаза?

Непроста ситуація, яка виникла у футболі у зв'язку зі спалахом коронавірусу, дає новий привід говорити про цілковиту неспроможність тих, хто протягом останніх років очолює позиції у ФФУ/УАФ.

Зараз практично в усіх країнах керівництво національних асоціацій і федерацій розглядає різні варіанти для того, щоб якомога швидше повернути футбол на стадіони. Вітчизняні ЗМІ досить ретельно вивчають ситуацію. На цю тему вийшло кілька матеріалів, із яких виразно випливає, що в тій самій Німеччині чи Англії футбольні керівники, як кажуть, тримають руку на пульсі.

Приміром, у німецькій Бундеслізі розглядають варіант поновлення чемпіонату вже 9 травня, але з низкою обмежень.

"Чемпіонат планують проводити без глядачів, обмеживши кількість людей, що перебувають на стадіоні, числом 126: гравці, тренери, медичні служби, чотири болбої, охорона стадіону, представники клубів і не більше ніж 30 журналістів", – уточнює суттєвий нюанс Олександр Гапоненко.

Багато інформації і щодо інших країн. У тій самій АПЛ сподіваються поновити ігри на початку червня – і, до речі, теж без глядачів. Розглядають різні сценарії у Франції, Італії та Іспанії, називаються орієнтовні дати рестарту. В Австрії та Чехії вже цього тижня команди можуть поновити тренування.

І, само собою, не сидять склавши руки функціонери УЄФА. У Ньоні, судячи з публікацій у ЗМІ, вивчають кілька планів щодо завершення єврокубкового сезону. А детальніше про них, мабуть, стане відомо вже на тижні, про що повідомив офіційний сайт організації.

"23 квітня виконавчий комітет УЄФА проведе засідання у форматі відеоконференції. Він обговорить поточний стан справ у європейському футболі на тлі спалаху коронавірусу. Засідання проведуть за підсумками інформаційної наради з генеральними секретарями всіх 55 національних асоціацій УЄФА, яка відбудеться 21 квітня. Обидві зустрічі будуть присвячені поточним положенням справ у європейських і внутрішніх змаганнях. У разі необхідності додаткову інформацію опублікують після засідання виконкому".

Отже, практично повсюдно ми бачимо певний рух. І лише в Україні у цьому напрямі знову – тиша. Немов у ФФУ/УАФ, а заодно в УПЛ, усі у глухій самоізоляції і не мають жодної можливості спілкуватися із зовнішнім світом за допомогою сучасних технологій.

"Щодо чемпіонату України поки що немає достатньо інформації", – резюмує Олександр Гапоненко.

Пресі та громадськості залишається лише здогадуватися, які плани щодо виходу з карантину виношують наші головні футбольні начальники. І чи є ці плани взагалі.

Натомість офіційний сайт ФФУ/УАФ рясніє повідомленнями про те, що відомство Андрія Павелка бере активну участь у благодійних акціях, а обласні підрозділи асоціації стрункими рядами стали на боротьбу з пандемією, надаючи службові автомобілі для перевезення медпрацівників – на Херсонщині, Житомирщині, Сумщині, Чернігівщині... Пафосні замітки на цю тему Uaf.ua публікують із неймовірною частотою: дев'ять повідомлень протягом першої половини квітня. Мимоволі складається враження, що ФФУ/УАФ перетворюється на якусь автобазу.

Цій дивній піар-кампанії у принципі можна було б не надавати значення. Але тільки в тому випадку, якщо б до ФФУ/УАФ не виникали запитання щодо її основної діяльності. Тут же явна підміна компетенцій і компетентності. У той момент, коли передусім слід було б продемонструвати, що в Будинку футболу є антикризовий штаб, здатний адекватно реагувати на форс-мажорну ситуацію, Павелко і компанія, по суті, демонструють цілковиту управлінську імпотенцію. І цю свою бездіяльність у футбольній площині намагаються прикривати показушною, карикатурною таксомоторною героїкою у боротьбі з пандемією.

Міцнішає і без того стійке відчуття, що наш футбол геть позбавлений єдиного центру управління, що тут кожен сам собою І це, до речі, стосується не тільки професійного футболу, але й дитячо-юнацького, з його давно наболілими питаннями. У якому стані зараз перебувають ДЮСШ у регіонах? Які перспективи виживання під час кризи у тамтешнього тренерського корпусу?..

Немає сумнівів, на відповіді ми не дочекаємося й після карантину. Поки ж ФФУ/УАФ вдає, що піклується про підростаюче покоління, анонсувавши на своєму сайті абсолютно безглуздий у цій ситуації тотальної самоізоляції онлайн-проєкт "Відкриті уроки футболу". Жодної логіки – піар знову на першому місці...

Дірка від "баранки"

У Будинку футболу взагалі вважають правилом гарного тону підносити свої явні провали, як... безсумнівні успіхи. Яскравий приклад цього – діяльність глави комітету ФФУ/УАФ з етики та чесної гри Франческо Баранки. Ще у грудні 2016 року глава ФФУ/УАФ тільки за одному йому відомими ознаками розгледів в італійці форменого футбольного прокурора, на всю країну пообіцявши з його допомогою цілковито викоренити договірні матчі в українському футболі.

Що ж ми маємо в підсумку? На нескладній посаді, яка не передбачає ні жорсткого службового графіка, ні чітко прописаних вимог до співробітника, ні конкретики в результатах, апеннінський гастарбайтер отримує понад 500 тис. грн на місяць! Хоча ЗМІ вже неодноразово зазначали, що далі за гучні обіцянки за час своєї присутності в Україні жодних відчутних результатів від нього так і не дочекалися.

А саме Баранка ж заявив привселюдно про дивний характер поєдинку між "Іллічівцем" та "Гірник-Спортом".

"Я першим сказав, що матч "Іллічівець" – "Гірник-Спорт" – "договірняк", – згадає Баранка трохи пізніше, вже обійнявши своє крісло в українській федерації. – Мене так багато критикували, що я забув про нього. Я прошу вибачення за затримку, але в цьому є сенс. Справи "Іллічівця" і "Сум" пов'язані між собою. Деяких людей уплутано в обидва матчі. Нам потрібно було дочекатися документів від поліції, а не тому, що потрібно захистити "Суми" або ще когось".

Спало на думку тоді: ну, красень – ціле корупційне гніздо розтормошив! Ось зараз підуть негідники по етапу, адже цілий закон для них свого часу придумали, ухвалили і з помпою презентував його "батько" Андрій Павелко.

Та час минав, а карати лиходіїв ніхто не поспішав. Апеляції до Баранки – мовляв, як же так, пане добродію? – відскакували від нього, немов вірус від респіратора. Франческо промовляв щось глибокодумне і з почуттям виконаного обов'язку відбував на батьківщину.

"Корупція робить рівень футболу в Україні смішним. Я знаю багатьох гравців, які були гарними, але наробили багато помилок, тому що хотіли мати гроші від ставок", – його фраза.

"Коли я приїхав в Київ, випадків договірних матчів було 50 на рік. Мені всі кажуть, що все стало жахливо і я не виконую своєї роботи, але, насправді, ми просто копнули глибше. Останнім часом все краще, і зараз таких інцидентів 10 щонайбільше", – теж цитата із проповідей Баранки.

А іноді він буквально доводив громадськість до граничної напруги: "Місяць тому ми остаточно передали справу щодо матчу "Іллічівець" – "Гірник-Спорт" у КДК... Наступного тижня у справі поставлять крапку... Зачекайте".

Цій обіцянці італійця, що пролунала в ефірі телеканала "Футбол 1", днями виповнився рівно рік. А віз – і нині там. Сам же Баранка – незрозуміло де, невідомо в якому бункері ховається від вірусу, звідти ж рапортуючи про нові видатні перемоги над корупцією. Успіх перший – викриття матчів-фантомів. Тріумф номер два – рішення Лозаннського спортивного суду залишити чинним вердикт про дискваліфікацію гравців "молодшої" команди донецького "Олімпіка", обвинувачених у договірній грі.

"Незважаючи на вимушену перерву у футбольному житті країни, Українська асоціація футболу здобула важливу перемогу в Спортивному суді Лозанни, – зрадів у п'ятницю Павелко на своїй сторінці у Facebook. – Цього разу – у справі про договірні матчі, у якій фігурували гравці ФК "Олімпік". І це перший успіх у боротьбі з match fixing на такому високому рівні, за що я дуже вдячний нашій команді юристів УАФ і особисто голові комітету з етики і чесної гри Франческо Баранці, який вже дуже багато зробив для очищення українського футболу".

"Перший успіх"?! Чи то в Павелка описка за Фрейдом, чи то його акаунт зламали ті, хто розв'язав "мерзотну інформаційну війну" проти ФФУ/УАФ. Виходить, що вся попередня діяльність Баранки була все-таки безуспішною.

Адже і справді... Із "Сумами" – казус вийшов, коли в жовтні минулого року Апеляційний комітет федерації футболу скасував і скерував на нове розслідування рішення Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ/УАФ.

"Самі себе використали? – стьобався тоді Артем Франков. – Про незалежність апеляційного комітету ФФУ від ФФУ загалом казки ви будете розповідати в іншому місці, але якщо вже такий привіт КДК і КЕЧІ прилетів, то це що-небудь та означає".

Щодо матчу "Іллічівця" з "Гірником" – цілковита тиша, як і щодо іншого матчу клубу з Донеччини – кубковій грі з "Таврією". Годинниковий механізм бомби цокає, а очікуваного і навіть анонсованого вибуху немає.

Де ті 10 випадків корупції, які залишилися 50 завдяки зусиллям Баранки? Хоча б п'ять? Три? Ну, хоч однісінький!..

Тож успіх – більш ніж сумнівний. Однак італійському професіоналу продовжують нараховувати величезні гонорари. Залишаються без відповідей лише неприємні запитання до Павелка, Баранки й інших високооплачуваних мисливців за привидами, які присмокталися до нашого футболу. І ці паразити набагато небезпечніші за будь-який коронавірус!..

Примітно, що за успіх у ФФУ/УАФ протягом минулого тижня ухвалили не тільки рішення Лозаннського суду у справі "Олімпіка". Під таким соусом подають судовий вердикт Печерського районного суду Києва у справі директора ТОВ "ФФУ Продакшн" Андрія Бондаренка, який є однією з головних фігур у шахрайській схемі, пов'язаній із виробництвом і збутом штучного покриття під "дахом" Андрія Павелка.

"Вітаємо команду юристів "ФФУ Продакшн" і нашого директора з черговою судовою перемогою у справі будівництва футбольних майданчиків... Суд знову відмовився застосовувати до директора "ФФУ Продакшн" будь-які санкції та матеріальні стягнення", – ідеться на сторінці ФФУ Продакшн" у Facebook.

Інакше кажучи, суд просто залишив чинними ухвалені раніше запобіжні заході, не знімаючи з підслідного численних обвинувачень. Вважати це приводом для привітань і, тим паче, для гордості – щонайменше нелогічно. Тим паче – з урахуванням усіх обставин справи, розслідування якої зрушило з місця завдяки роботі тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Але у ФФУ/УАФ звикли маніпулювати результатом, без найменшого сорому породжуючи чудові фейки і без дещиці сумнівів видаючи бажане за дійсне. Лише б здатися білими й пухнастими. І продовжують робити це за інерцією навіть у ситуації, близькій до патової.

Тут доречно ще раз нагадати реальну картину, на тлі якої "пральня" Павелка з відмивання бюджетних грошей святкує свою "перемогу". 20 березня Офіс генерального прокурора повідомив директор "ФФУ Продакшн" про підозру у скоєнні ним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, здійснене в особливо великих розмірах) і ч. 1 ст. 366 (службова підробка) Кримінального кодексу України. Після цього Печерський районний суд Києва обрав для Андрія Бондаренка запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у справі про вчинення службового підроблення та привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем. Окрім того, його зобов'язали здати закордонний паспорт, прибувати до слідчого за першим викликом і не залишати населеного пункту, де живе, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Водночас у постанові суду було чітко написано: провину Бондаренка у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень цілковито підтверджують зібрані докази.

І ще уточнення – для повноти картини: "На підставі проведеної в межах кримінального провадження комплексної судової експертизи встановлено, що, перебуваючи на посаді директора ТОВ "ФФУ Продакшн", Бондаренко, зловживаючи своїм службовим становищем, склав завідомо неправдиві офіційні документи, навмисне завищивши на 34% вартість штучного покриття, використаного для будівництва 66 мініфутбольних майданчиків у Києві. Наслідком злочинних дій Бондаренка стало незаконне заволодіння очолюваною ним дочірньою структурою УАФ коштами державного бюджету України та бюджету Києва в особливо великих розмірах на загальну суму 9 420 449 грн 28 коп".

Одне слово, перспективи пана Бондаренка ніяк не можуть бути райдужними. Йому б поспівчувати, а не підносити на переможний п'єдестал. До речі, сам Павелко теж не поспішає вітати свого спільника. Напевно, щось знає, або передчуває тривалу самоізоляцію на антикорупційному карантині. Із підпискою про невиїзд...

Джерело: "ГОРДОН"