Марадона – можливо, найяскравіший приклад божого дару, який існував окремо від людини
Пам'ять про те, що легендарний аргентинський футболіст Дієго Марадона робив на футбольному полі, залишиться, як книжки й фільми великих майстрів, зазначив російський письменник Віктор Шендерович.
Дієго Марадона, з яким прощається сьогодні людство, – можливо, найяскравіший приклад божого дару, який існував окремо від людини. Ми часто говоримо про цей феномен стосовно артистів, письменників, художників... Дієго Армандо – випадок із цієї когорти, і цілком унікальний.
Що залишилося б від нього, якщо забрати футбольну геніальність? Казна-що, по правді: надприродний інфантилізм, наркотики, скандали, любов до Фіделя Кастро...
Усе це тепер позаду і нікому не цікаве. А пам'ять про те, що цей здоровань робив на футбольному полі, залишиться, як залишаються книжки й фільми великих майстрів. Адже це було щось, що розширює наші уявлення про можливе.
Його зоряний час (сольний гол у ворота англійців) розташувався по сусідству з його ганебною хвилиною (гол рукою в ті самі ворота). І це дуже по-марадонськи, клянуся. Таким він і був, нестерпним і чудовим.
Джерело: Виктор Шендерович / Facebook