Затримка військової допомоги США не призвела до зливання України, як сповіщали російські пропагандисти, а мобілізувала зусилля Європи

Затримка військової допомоги США не призвела до зливання України, як сповіщали російські пропагандисти, а мобілізувала зусилля Європи
Фото: detector.media

Те, що військову допомогу США затримали на пів року, – величезний мінус. За цей час ми втратили більше життів і контрольованих територій, ніж могли б. Але можна нафантазувати й кілька плюсів. Один – такий собі, а інший – потенційно значущий. Вони в жодному разі не перекривають мінус, але все ж таки вони є.

1. Щонайменше до кінця 2024 року ми забезпечені повноцінним військовим постачанням зі США.

Це важливо, тому що ми не знаємо, які розклади будуть у 2025 році – після виборів президента й Конгресу США. Можливо, ухвалений учора бюджет допомоги Україні – останній.

Якби проєкт ухвалили восени 2023 року, до осені 2024 року постачання знову йшли б дуже дозовано, і до початку 2025 року ми знову підійшли б з дефіцитом усього. У таких умовах нас було б легше шантажувати. А за деяких розкладів (не тикатимемо пальцем) це можливо.

2. Європа почала усвідомлювати свою відповідальність за Україну.

Перші два роки забезпечення України тягли на собі Штати, а Європа ситуативно приєднувалася. 30 років роззброєння з історії не викреслиш.

Але в січні – квітні всі побачили, що припинення постачання зі США – це не гіпотетична лякалка, а цілком собі реальність. Тому пішов рух у мізках і почалася переоцінка ситуації. Водночас це призвело не до зливання України, як нам сповіщали російські пропагандисти й спокушені ними корисні ідіоти, а до додаткової мобілізації зусиль.

На 2024 рік європейські країни й так виділили суми на військову допомогу помітно більші, ніж раніше, а американська посуха дала додатковий буст – уже після початку року бюджети стали збільшуватися, з'явилася "чеська ініціатива", а "слон Макрон" узагалі вирішив узяти на себе політичне лідерство.

Інша річ, що європейські країни дуже обмежені в постачаннях зі складів, вони переважно порожні, натомість ідуть замовлення на виробництво й інвестиції в його розширення. Розвивають усе це повільніше, ніж хотілося б, та все ж таки розвивають.

Якийсь ефект ми побачимо протягом цього року, а у 2025-му, сподіваюся, європейські постачання дадуть нам можливість бути захищенішими в умовах, коли американська допомога може опинитися під питанням.

Отже. 2025 рік усе ще в тумані, але цей туман став трохи менш концентрованим.

Джерело: Шрайк / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора