Жебрівський зрозумів, що краще вчасно піти самому, ніж чекати, коли його "підуть" G

Павло Жебрівський, швидше за все, прийняв рішення залишити посаду голови Донецької обласної державної адміністрації у зв'язку з майбутніми президентськими і парламентськими виборами в Україні, вважає громадський активіст Дмитро Снєгирьов.

У Донецькій області очікуються кадрові зміни, як на території підконтрольній Україні, так і на окупованій Росією території, тобто в "ДНР". Так, керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський подав у відставку. У "ДНР" давно подейкують, що "крісло хитається" під ватажком "республіки" Олександром Захарченком.

На мою думку, Жебрівський сам був ініціатором такого рішення, а президент Порошенко задовольнив його прохання про відставку.

Жебрівський, на відміну від глав військово-цивільних адміністрацій Луганської області, проявив себе як господарник, а не як політик. Він – поміркована людина, не робив різких непродуманих заяв, займався виключно фінансовими потоками і господарською діяльністю. Він не позиціонував себе як політик, у чому був великий позитив, на відміну від його луганських колег, які лізли в політику, не розуміючи ні самої політики, ні суті процесів, що відбуваються в Луганській і Донецькій областях.

Жебрівський не бував в епіцентрі корупційних скандалів, та й взагалі, не привертав до себе уваги. Це говорить на його користь. Він – дуже розважливий, розумний і прагматичний політик.

Імовірно, рішення про відставку було прийнято ним у зв'язку з майбутніми президентськими і парламентськими виборами в Україні. Він прекрасно розумів, які зобов'язання будуть на нього покладені у зв'язку з цим. І він розумів, що подальше перебування на цій посаді поставить хрест на його подальшій політичній кар'єрі.

У будь-якому випадку, Жебрівський зрозумів, що краще вчасно піти самому, ніж чекати, коли його "підуть". Він чудово розуміє реалії української політики: краще вчасно зійти з корабля, ніж чекати, коли корабель піде на дно, тягнучи тебе за собою.

Крім того, протягом останніх двох місяців активно йшла кампанія по дискредитації Жебрівського. Почали спливати різні схеми, пов'язані з логістичними центрами, переміщенням товарів на окуповану територію, де не раз згадували ім'я його першого заступника і самого Жебрівського. Імовірно, він зрозумів, що краще зіграти на випередження. Після добровільної відставки в Жебрівського більше шансів залишитися у "великій політиці", ніж після указу президента про його зняття із посади.

Наступником Жебрівського може дійсно, як і подейкують, стати Юрій Гримчак. Це цілком можливе призначення. Хід подій в останні два місяці та інформаційна активність самого Гримчака свідчили про те, що можливі кадрові зміни. До того ж, усі прекрасно розуміють, які фінансові потоки спрямовані в Донецьку і Луганську області. Фактично це "порохова бочка", на якій сидів Жебрівський.

До того ж у Жебрівського занадто великий бізнес, щоби ризикувати і гратися в революціонерів-якобінців, ставлячи під удар і найближче оточення, і себе самого.

Одночасно з кадровими змінами на підконтрольній Україні частині Донецької області активізувалися розмови про можливу відставку ватажка "ДНР" Олександра Захарченка. Ці розмови небезпідставні.

Росія на території "ЛНР" уже реалізує так званий "абхазький сценарій". Свого часу Сурковим в Абхазії було відсторонено законно обраного президента, а на його місце призначили представника силового блоку – Рауля Хаджимба, випускника Школи КДБ у Мінську. Такий самий сценарій було відпрацьовано Сурковим і в Південній Осетії, де "законно обраного президента" замінили Леонідом Тібіловим, також випускником Вищої школи КДБ у Мінську.

Аналогічно в Луганську Плотницького замінили на Пасічника. Пасічник, звичайно, не КДБіст, а полковник СБУ. У такий спосіб теж відбулася заміна на представника силового блоку.

У чому тут небезпека для України? Наступного дня після проведення позачергових виборів в Абхазії і легітимації Рауля Хаджимба він виїхав до Москви, де в Ново-Огарьово були підписані додаткові угоди між Абхазією і Російською Федерацією. По суті, це була угода про поглинання Абхазії Росією, свого роду "повзуча анексія" грузинських територій.

Цей сценарій зараз намагаються реалізувати в Луганську. Вже були призначені позачергові вибори голови "ЛНР". Не виключаю, що наступного дня після виборів Пасічник буде в Ново-Огарьово підписувати або документи про легітимацію "ЛНР", або договір про співпрацю з Росією, що фактично означатиме, що "ЛНР" почнуть розглядати як суб'єкт РФ. У цьому криється небезпека, але, на жаль, в Україні цього не розуміють.

Такий самий сценарій можуть запустити і в "ДНР". Адже вже один в один почали відпрацьовувати сценарій, як у Луганську.

Поясню, про що йде мова. Протистояння Плотницького із силовим блоком почалося з арешту "міністра вугільної промисловості" Ляміна. У Донецьку зараз відбувається те саме: заарештовано "міністра вугільної промисловості" і 20 його найближчих поплічників. Аналогічно проти Захарченка виступив силовий блок, причому не тільки Ходаковський, а й "міністр внутрішніх справ" Дикий. Це – основна ударна сила. Працюють під кальку: у "ЛНР" був Корнет, а в "ДНР" – Дикий.

Стосовно наступника Захарченка, тут йде гра Суркова в темну. Зараз обговорюють кандидатуру Пушиліна. Але, швидше за все, не Пушилін очолить "ДНР" – думаю, це лише відволікаючий маневр, переключення уваги на негідний об'єкт. Найімовірніше, Захарченка замінять кимось іншим.

Також варто згадати останні заяви Захарченка. Нещодавно він розповідав про можливість об'єднання "ЛНР" і "ДНР" в єдину квазідержаву, але зараз він вже ставить під сумнів таке об'єднання.

Крім того, показовим є той факт, що "ЛНР" знову почала "торгові війни" проти "ДНР", незважаючи на підписання "митної угоди" про скасування митниці і створення єдиного економічного простору. Тобто, те протистояння між "ЛНР" і "ДНР", яке існувало під час Плотникцького та Захарченка, продовжується і зараз, за часів уже Пасічника і Захарченка. Це свідчить про те, що Пасічнику дали з Москви чіткий сигнал на конкретні дії. І Луганськ почав "показувати зуби". Це дуже показовий момент, який свідчить про те, що Захарченка вже не розглядають як главу "ДНР".

Що чекає Донбас – і підконтрольну Україні частину, і окуповану – після кадрових рішень? Єдине, що там почнеться, – це перерозподіл потоків.

Взагалі, мене лякає синхронність заміни двох лідерів, як на окупованих, так і на підконтрольній території Україні. За останніх пару місяців Жебрівського звинувачували в існуванні схем із неконтрольованою територією. А це, в першу чергу, свідчить про те, що були домовленості і трафіки, які контролювало найближче оточення Жебрівського.

Із протилежного боку називали "міністра доходів і зборів ДНР" "Ташкента", людину, найбільш наближену до Захарченка.

Якщо станеться синхронна заміна лідерів окупованої і не окупованої частини Донеччини, то, перш за все, відбудеться зміна старих схем і з'являться нові куратори цих схем.

Як це відіб'ється на звичайних жителях окупованої і не окупованої території? Абсолютно ніяк. Просто будуть ламати старі схеми і будувати нові, а також вводити нових гравців.

На лінії зіткнення і на військовому протистоянні це теж ніяк не відіб'ється. За великим рахунком, гроші заробляють у момент певної тиші, що і буде продемонстровано. Будуть короткі нетривалі загострення на фронті, але не більше того.

Узагалі, у нас чимало дивних моментів, до яких виникають запитання.

Наприклад, є інформація, що сім'я Пасічника, голови "ЛНР", проживає наразі в місті Вінниці. СБУ досі не відповіла на мій запит про те, що дружина, діти і батьки Пасічника роблять в Україні. Напевно, хтось надав гарантії недоторканності сім'ї лідера самопроголошеної "ЛНР".

Також ми оприлюднили інформацію про існування певних трафіків лікеро-горілчаної та тютюнової продукції з окупованої території на не окуповану. Безумовно, це свідчило про наявність певних домовленостей між представниками силових структур.

Тому ми можемо припустити, що і на політичному рівні є певні домовленості між Києвом і протилежною стороною.

Джерело: "ГОРДОН"