Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт ЄС ще тримається купи. Зростання ультраправих – це тривожний, але очікуваний результат

Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре. Дві ключові партії Європарламенту – Європейська народна партія та Соціал-демократична партія – вочевидь, знову створять кістяк більшості, а Урсула фон дер Ляєн має шанси зберегти свою посаду.

Зростання ультраправих – це тривожний, але очікуваний результат. Однак важливо розуміти, що поняття "праві" у європейському контексті – дуже широке. До правих груп зараховують і партію проукраїнської прем'єрки Італії Мелоні, і непроукраїнської Марін Ле Пен із Франції, і проросійську німецьку "Альтернативи", і польську "Право і справедливість" Дуди. Усі ці групи в жодному разі не зможуть створити системну альтернативу центристам. Їхня максимальна мета – зуміти заблокувати рішення парламенту. Але знову-таки – це мета не в усіх.

Окремі важливі країни:

–  Франція – поразка партії Макрона, з усіх новин про євровибори. Це найгірша новина для України. Відтепер через дочасні вибори Макрон зосередиться переважно на внутрішніх питаннях і менше займатиметься рішучими зовнішньополітичними ініціативами;

–  Угорщина – опозиція до Орбана стає сильнішою, монополізації влади Орбана в Угорщині не буде;

–  Німеччина – зростання популярності "Альтернативи", але разом із тим і зростання опозиційного Християнсько-демократичного союзу, лідер якого Фрідріх Мерц підтримує, зокрема, надання Україні німецьких крилатих ракет;

–  Італія – перемога партії Джорджі Мелоні. Як для вразливої до популізму Італії домінування Мелоні – це непоганий результат із точки зору українських інтересів;

–  Польща – перемога Туска означає активнішу зовнішню політику Варшави та посилення її співпраці з Брюсселем, і це добрий знак.

Загалом, у Європі всі основні рішення все одно ухвалюються на рівні національних парламентів. Європарламент має радше символічну роль. Однак перед Європою зараз постають значно серйозніші виклики, ніж п'ять років тому. Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті навіть за умови ізоляції США. А тому європарламентарям буде важко – за умови посилення ультраправих партій їм буде складно сформувати єдину і централізовану безпекову політику – головний виклик, який стоятиме перед новою/старою більшістю Європарламенту.

Джерело: Sergiy Taran / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора