Забезпечити зброєю 300 тис. резервістів Росія не здатна. Сподіваюся, Китай не відкриє Путіну кривавий лендліз
Ущент зруйновані плани переможного бліцкригу в Україні, ганебна втеча з-під Києва, Київської, Чернігівської та Сумської областей, а також масштабний розгром російських військ у Харківській області змусили Путіна піти ва-банк. У його традиційно безумному та брехливому зверненні анонсовано три кроки, які, на думку кремлівського гопника, мають зупинити повномасштабну поразку і зберегти тоталітарну владу в РФ.
Перший – поповнення поріділих у степах і лісах України російських військ не лише зеківськими бандами, а й за рахунок примусової загальної мобілізації. Уже анонсовано 300-тисячний призов, який за умов тотальної війни може бути далеко не останнім.
Другий путінський крок – це зліплені нашвидкуруч псевдореферендуми на окупованій території, включаючи Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, та не менш швидка анексія цих регіонів за відпрацьованим кримським сценарієм. Після чого, на думку московських збоченців, можна вже розповідати про захист "російської території" від "українських загарбників".
Третій крок тріади було проголошено у фінальній частині виступу диктатора, саме як його головний меседж – це використання ядерної зброї "у разі загрози територіальній цілісності Росії".
Я не погоджуюся із бравадними коментарями кремлівських планів багатьох далеких від реалій війни експертів та політиків. Ми маємо справу ще з сильним, безпринципним, жорстоким і божевільним ворогом, якого загнано у кут і готовим піти в небуття лише разом з усім світом. Тут не можна не згадати ще одну тезу Путіна: "Навіщо нам потрібен такий світ, якщо в ньому не буде Росії?"
300-тисячне поповнення – це, безумовно, значний ресурс, який значно перевищує той, що був на початку агресії. Інше питання, що Росія нездатна забезпечити таку кількість призваних резервістів, солдатів та офіцерів запасу сучасною зброєю та військовою технікою. Навіть розконсервування припорошених баз і складів із технікою та зброєю 60-х, а то й 50-х років минулого століття не вирішують цього питання. Колосальний дефіцит озброєння та військової техніки кремлівський диктатор намагається поповнити за рахунок потужних ресурсів своїх стратегічних партнерів. Хочу сподіватися, що Китай не готовий стати стороною глобального конфлікту і не відкриє Путіну кривавий лендліз.
Відсутність мотивації та професійної підготовки, злагодженості та бойового досвіду в нашвидкуруч створених частинах із примусово мобілізованих орків також значно знижують ефект їхнього застосування. Водночас значне збільшення чисельності штурмових підрозділів, за спинами яких стоятимуть загороджувальні загони, також не можна недооцінювати.
Більш небезпечними є друга і третя частини анонсованого плану. Безпрецедентне визнання окупованих територій України частиною Росії та гіпотетичне застосування Путіним ядерної зброї під гаслом захисту Росії від військової загрози.
Незалежно від реалізації всіх компонентів путінської тріади, ми входимо в зиму на тлі системного знищення критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність країни. Ворог намагатиметься зруйнувати об'єкти енерго- та водопостачання, транспортну і комунальну інфраструктуру. Усе це стає серйозним викликом для нашої країни і потребує не тільки мобілізації всіх наявних у нас ресурсів, а й чіткої взаємодії з нашими стратегічними партнерами. Не потрібно ніякої паніки і сумнівів у нашій перемозі, але кожен із цих викликів потребує не гучних заяв, а відпрацювання чітких і послідовних контрзаходів.
Масштабне постачання та виробництво зброї залишається пріоритетом забезпечення нашої перемоги. Але у цьому питанні мають відбутися якісні зміни.
Окрім значного збільшення засобів ураження, ключовий акцент необхідно зробити на сучасних системах протиповітряної та протиракетної оборони. Не менш важливий пріоритет – ракетні комплекси, які здатні знищувати ворожі цілі на великій відстані. Без цього ми не зможемо захистити наших громадян та інфраструктурні об'єкти життєзабезпечення від російських ударів. Жоден російський удар не повинен залишатися без аналогічної за руйнівними наслідками відповіді. Тільки такі аргументи можуть зупинити знищення наших міст та цивільних об'єктів.
У нашої країни немає ядерної зброї. Тому анонсований ядерний удар Путіна, зокрема ракетами, вивезеними з України після підписання Будапештського меморандуму 1994 року, може зупинити лише тверда позиція наших союзників і, в першу чергу, США та Великобританії, які були гарантами нашої безпеки під час ядерного роззброєння.
Путін не застосує жодного ядерного боєприпасу проти України, якщо розумітиме, що отримає асиметричну смертельну відповідь від провідних країн світу. Протистояння вийшло на глобальний рівень, і відповідь державі-терористу та її фюреру має бути глобальною!
Джерело: Олександр Турчинов / Facebook