Бліцкриг із різкого обвалу рейтингу Зеленського не вдався. Без зміни позицій каналів групи "1+1" це буде дуже складно зробити

Фото: Vadym Denysenko / Facebook

Бліцкриг не вдався. Нас чекає затяжна війна Зеленського та Ахметова.

Згідно з грудневим соціологічним опитуванням, яке провів Український інститут майбутнього, рейтинг Володимира Зеленського після падіння в жовтні – листопаді на сім відсоткових пунктів зупинився на позначці 25% від тих, хто визначився і прийде на вибори.

По суті, на сьогодні він майже повернувся до свого найгіршого результату за всю каденцію – 23% у лютому. Власне ці 23% складають де-факто ядерний електорат Зеленського, і цей електорат поки не посипався і не почав розбігатися попри доволі серйозну інформаційну атаку жовтня – грудня. І це попри те, що, здавалося б, доволі пасивна позиція Володимира Зеленського в питанні можливої російської агресії, святкування в Гуті, "вагнергейт" мали б збільшити тенденцію до прискорення падіння. Але цього не відбулося, очевидно, через ряд факторів, які противники Зеленського не хотіли чи не могли враховувати.

Які це фактори?

1. Нерозуміння природи виборця Зеленського. Я про це неодноразово писав, але повторюся – це соціально неактивний українець, який завжди був на других ролях, і завдяки Зеленському він не просто зміг показати середній палець усім тим, хто ще вчора з погордою на нього дивися. Він багато в чому знайшов об’єкт для соціальної любові. І не враховувати ці фактори як мінімум нерозумно.

2. Серед проблем, які найбільше турбують суспільство, на перше-друге місце вийшло питання війни (38%), і домінуючим почуттям стає страх війни. Виборець Зеленського в цей момент перш за все хоче почути щось заспокійливе. Так, з однієї сторони, він не чує взагалі чи майже взагалі нічого такого від президента, але паралельно його лякають переворотом і – головне – не показують альтернативи (Разумков такої альтернативи поки не пропонує). Тому природна реакція цього виборця – почекати зі зміною політичних поглядів. Тим більше що він любить головнокомандувача, і поки той його (саме його – виборця Зе) не підводив.

3. Важливо окремо зазначити, що поки Разумков не став альтернативою Зеленському. За нього готові голосувати 8% проти 6% у грудні, але стратегія "у другому турі Разумков перемагає в усіх" поки є лише інформаційним шумом. Про виборця Разумкова я на днях напишу окремий текст, але поки лише зупинимося на тому, що він не став альтер его Зеленського для більшої частини території України.

4. Без зміни позицій каналів групи "1+1" буде дуже складно робити різкі "обвали" рейтингів Зеленського.

У цілому ми можемо вже говорити про те, що бліцкриг по різкому обвалу рейтингу Зеленського не вдався і його рівень довіри-недовіри (відсоток тих, хто за нього ніколи не проголосує) застабілізувався навколо позначки 65%. Ніяких кардинальних змін в Раді не відбулося, а майбутній, теоретично можливий, референдум про Донбас вибиває багато можливих козирів у його головного опонента Ахметова.

Тому поки з великою долею імовірності ми можемо говорити про те, що війна Ахметов – Зеленський переходить у затяжну фазу (хоча, звичайно, чорних лебедів ніхто не відміняв і фактор переговорів/загострень ситуації у РФ та можливих відключень від електроенергії ніхто не відміняв). І що найцікавіше, жодна зі сторін не готова до затяжної війни.

Ну і, підсумовуючи, можна чітко говорити, що у виграші будуть силовики (230 кримінальних проваджень – це велике поле для заробітку), адвокати і сценаристи.

Нічого спільного з антиолігархічними речами тут нема. Як і нема ніякої боротьби за свободу слова. Це війна за політичні рейтинги, де переможцем буде тільки один.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора