Чому Коломойський робить теплу ванну Зеленському? Уся антиолігархічна істерія – подарунок для нього. Тепер він "рівний серед рівних"
Інтерв'ю Володимира Зеленського каналу "1+1", безумовно, програмне. І хтось у ньому побачить перш за все історію з вагнерівцями, хтось – ремарки на адресу Порошенка з Медведчуком. Але насправді ці теми вторинні для Зеленського чи, точніше, це – перегорнута сторінка. Давайте спробуємо подивитися, що ж насправді хотів сказати президент.
1. Заморозка конфлікту за будь-яку ціну.
Якщо говорити про Донбас, то в Зеленського немає жодних "В" чи "С". На зміну "миру за будь-яку ціну" прийшла "заморозка конфлікту за будь-яку ціну". Але, що дуже важливо, відповідальність за сам концепт заморозки має лягти на плечі українців, які на референдумі самі скажуть, що робити з Донбасом. Деталей, судячи з усього, наразі немає. Є певний епатаж, який скерований, зокрема, і на зовнішнього споживача (особливо перед візитами до Берліна та Вашингтона). Як би там не було, вся державна машина працюватиме на заморозку конфлікту. Чи вдасться це? Усе знову впирається в позицію Путіна, пасивну позицію України та спроби Меркель домовитися з Путіним через певні економічні процеси. США поки спостерігають, не втручаючись активно в цю історію. У концепті заморозки є один мінус: якщо не вдасться – а вірогідність цього дуже висока – наступним кроком стануть заяви про те, що Захід нам не допомагає, у НАТО нас не беруть, тому давайте думати про переговори з РФ.
2. Вибори скасовуються.
Ще три місяці тому базовим сценарієм були дочасні вибори чи то Ради, чи то президента. Зараз вибори до Ради не хочуть проводити взагалі. Президентські, схоже, також скасовуються. З одного боку, не вдалося вирішити проблему Разумкова (у разі дочасних виборів саме голова парламенту стає в.о президента). З іншого – в ОП увірували, що позитивний тренд рейтингів Зеленського – це незмінна константа. І, що не менш важливо, податливість Ради та консенсус олігархів зараз можуть дозволити ухвалити закон про право приймати політико-правові рішення, якщо це на благо держави (закон Стефанчука-молодшого). А такий закон відкриває безмежні можливості для президента. Головний мінус цієї позиції: зараз Зеленський точно виграє вибори президента і зможе отримати абсолютний карт-бланш на рік. Без виборів на нас чекає майбутнє з багатьма невідомими.
3. Головний ворог – Кличко.
Як би це дивно не звучало, але в ОП досі вважають головним конкурентом Віталія Кличка (після прийняття закону про олігархів він може стати наступником Порошенка). Саме через цю призму, зокрема, варто дивитися на санкції проти Фірташа і Фукса. Окрім того, із цілим рядом великих бізнесменів зараз ведуться розмови про правильність і неправильність підтримки тих чи інших політиків.
4. Маршал Жуков як продовження "какая разница".
Зеленський має доволі серйозні проблеми з підтримкою проросійського електорату. І тому, окрім наразі напівміфічної заморозки конфлікту, треба щось запропонувати цьому виборцю. Тому був вибраний проспект Жукова в Харкові, який насправді може відкрити ящик Пандори по всій країні.
5. Чому Коломойський робить таку теплу ванну Зеленському?
Насправді, вся антиолігархічна істерія – це подарунок Коломойському. Досі він був єдиним злом у цій державі. Тепер він "рівний серед рівних". З усіма відповідними плюсами для себе.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора