Історія в Казахстані практично ставить хрест на транзиті влади до фізичної смерті Путіна

Російські війська у Казахстані. Чому нам не слід чекати перепочинку.

1. Зараз почали домінувати конспірологічні теорії, де домінантою є те, що багатий казах не міг піти на бунт через підвищення ціни на газ із 3 грн до 7 грн, а отже, це хтось спровокував. І тут є аж три конспірологічні версії про ініціаторів та організаторів бунтів: російська про Захід, наша (і не тільки) про Москву, яка вирішила замінити Назарбаєва на когось іншого, і зовсім божевільна – про Китай. Ну і, як ви самі розумієте, на маргінесі йдуть новини про те, що протестами управляють українці. Усі ці версії, звичайно, цікаві, і як всяка конспірологія не матимуть великої фактологічної бази. Проте поки що виглядає так, що ніякого центру координації не було. Звичайно, можна припустити, що умовна РФ одразу дала задачу зробити повстання у 20–30 точках, але поки що це виглядає як фантастика. По-перше, нікому в РФ це не потрібно і, по-друге, ми б бачили вже зараз якісь спроби вимог чи спроби вести переговори або, навпаки, крики про те, що нас використали і залишили тут помирати. Нічого подібного тут немає, окрім дивного та ніким не артикульованого документа про солідарність з Україною.

2. Головні радикальні події відбулися в Алмати, на всіх відео ми чуємо тільки казахську мову, але навіть тут ми не бачимо організації як такої, – є певні групи людей, які то об'єднуються, то далі йдуть кудись, спорадично займаючись мародерством (згадайте, між іншим, жовті жилети у Франції). У цілому ми можемо (виходячи із тих даних, які є зараз) говорити, що не було ніяких організованих кимось груп. Є маса відносно бідних переважно молодих людей, які живуть на колишніх самозахоплених землях навколо Алмати (років 10 тому це називалося пояс шахіда, між іншим). Їхня організованість почалася з протистоянь із владою, яка спочатку робила певні рейди на їхні самозахоплення, а потім вирішила ці поселення легалізувати. Це типовий локальний бунт проти бідності та незмінності правил гри. Розмови про те, що три дні були мирні протести, а потім з'явилися радикали – це від повного нерозуміння процесів. Відсутність лідерів та ідеології і можливість робити все при практичній бездіяльності силовиків плюс відчуття безкарності – ось і причина появи агресії.

3. Нічого б цього не було, якби в Алмати та інших регіонах поліція не розступилася і перестала виконувати обов'язки. Це ключовий момент, який показав неймовірну слабкість влади.

4. Щодо президента Токаєва, який згідно з однією з конспірологічних теорій усе це сам спроєктував, щоб прибрати Назарбаєва, то ще тиждень тому він, навіть маючи, за деякими неперевіреними, але популярними даними, напружені стосунки з Назарбаєвим, не думав ні про що подібне. Та й сама версія, що президент дозволяє по всій країні робити бунти, щоб потім придушити їх і потім стати єдиним лідером, не витримує жодної критики.

5. Ще тиждень тому можна було не сумніватися, що Токаєв навіть теоретично не міг подумати про такий розвиток подій. Офіційне усунення кількох людей Назарбаєва з керівних посад, включно з посадою прем'єра, було лише спробою виграти час. Як мінімум тому, що про головних гаманців та, за сумісництвом, зятів експрезидента жодного слова не було сказано. Їхні позиції в казахстанському нафтогазовому секторі ніхто не обговорював узагалі.

6. Як далі будуть розвиватися події – багато в чому залежить від того, чи готовий Токаєв стати самостійною фігурою. Поки що він не зміг опанувати силовиків і змушений відступити із заявою до ОДКБ. Тепер йому потрібно робити зачистку, брати під контроль всю повноту влади та проводити вибори. І чи готовий він стати новим лідером на таких виборах – поки що велике питання. Щодо самого Назарбаєва, то його життю і життю його близьких поки що нічого не загрожує. Щодо бізнес-впливів, то вони, очевидно, будуть зменшені. Питання наскільки – залежить від того, хто стане реальним керівником Казахстану і яку модель він будуватиме.

7. На сьогодні у РФ немає сил, щоб повторювати захоплення Угорщини або Чехословаччини. Росіянам потрібно у найкоротший термін стабілізувати ситуацію з мінімальними втратами. Російський нафтогазовий бізнес планомірно витісняє американців із 2020 року, і до 2025 року через механізми Митного союзу мають бути створені всі передумови активнішого втягування Казахстану в єдину країну з РФ і Білоруссю. Тому у планах Кремля нинішня ситуація виглядає як певний фальстарт. Тому головна задача – у найкоротші терміни стабілізувати ситуацію та провести вибори на своїх умовах. Задача дуже складна, але в цілому реалістична.

8. Щодо ситуації у Кремлі, то нинішня історія практично ставить хрест на транзиті влади до РФ до фізичної смерті Путіна.

9. Ситуація в Казахстані теоретично може дати нам, Україні, невеликий проміжок часу на більш активну підготовку до агресії. Хоча я б не переоцінював цей тимчасовий лаг – він мінімальний, зважаючи на все вищесказане і відсутність активної політики Заходу в казахській ситуації.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора