Що виграв і програв Путін у Пекіні?

Що виграв і що програв Путін у Пекіні? Останній рік стратегічний горизонт планування Путіна – це п'ять-шість місяців. У Пекіні він виграв для себе цей час. Він знову вірить у новий наступ (пів року тому він вірив так само в літній наступ, який усе змінить). Але насправді він просто знову тягне час.

1. Ми можемо на 100% стверджувати, що Китай пообіцяв Путіну не змінювати правила торгівлі наступні кілька місяців. Простіше кажучи, Пекін не буде ускладнювати фінансові й логістичні ланцюжки. Але точно так само, як і до цього, Пекін не буде продавати зброю Росії. Тут варто зазначити: правила торгівлі не змінюються й з Україною (нагадаю, що КНР – наш найбільший торговий партнер і ключовий постачальник БПЛА).

2. З великою долею ймовірності Китай пообіцяв РФ певний час викуповувати частину тієї нафти, яка мала йти в Індію. Простіше кажучи, падіння нафтової виручки Москви буде не 30%, а 10–15%. Правда, у всьому цьому є два важливі нюанси:

а) Китай для Росії остаточно стає покупцем останньої надії й має можливість вимагати максимальних знижок, чого Москва справді боїться;

б) до останнього часу Китай як нафтозалежна держава завжди дуже ретельно ставився до диверсифікації й ніколи досі не дозволяв якомусь продавцю займати привілейоване становище. Тому існує вірогідність, що така "щедрість" буде тимчасовою. Або ж Росія змушена буде йти на уступку долі в нафтовидобутку й навіть транспортуванні. За будь-яких обставин це пастка для РФ.

3. Майже непоміченим пройшло рішення ШОС про перший крок до створення військової надбудови цієї організації. Так було створено Універсальний центр по протидії викликам і загрозам країн – учасників ШОС. Ні, це не військово-політичний союз і тим більше не НАТО-2. Але це пробний шар у цьому напрямі. І, що важливо, ця надбудова двома ногами заходить на територію й можливості ОДКБ. Це вагомий крок не лише по спробі створення в середньостроковому майбутньому свого військового союзу, але вже зараз це удар по Росії та її амбіціях у Центральній Азії. Більш детально в себе на Facebook писав Ігор Тишкевич, рекомендую прочитати цей пост.

4. Судячи із заяв Ушакова, Росія пробувала пропонувати Китаю створення китайсько-російсько-американських спільних підприємств по роботі на арктичному шельфі й по логістиці на Північному морському шляху. Узагалі бути посередником у китайсько-американських переговорах – це золота мрія Кремля. Але ця ідея, схоже, не отримала підтримки. Та й, з точки зору логіки, це складно поки собі уявити. За пару тижнів аналітичний центр "Ділова столиця" презентуватиме дослідження по внутрішньоросійських іграх на Північному морському шляху, а зараз лише скажу одну річ: Арктика – це величезні поклади рідкоземів, і тут важко уявити китайсько-американські спільні підприємства, а росіяни просто не мають технологій для розробки цих родовищ.

5. І наостанок я хотів би звернути увагу на надважливий факт: 3 вересня 2025 року парадом у Пекіні Китай голосно заявив: "Я – другий полюс світу й буду себе відповідно поводити". До цієї логічної заяви виявилися не готовими ні у Вашингтоні, ні в Європі. А Україна робить вигляд, що нічого не відбувається.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора