США змінили стратегію переговорів. Логіка тепер наступна
Ейфорія Кремля. Або на чому тримається логіка Путіна.
Протягом останнього місяця явно помітно, що Путін перебуває в ейфорії, співмірній з ейфорією січня – лютого 2025-го, коли він усе поставив на літній наступ.
Вершиною цієї ейфорії стало двогодинне запізнення до Віткоффа й Кушнера. Але давайте про все по порядку.
Почати, напевне, потрібно з того, що підтвердилася моя гіпотеза: США справді змінили стратегію переговорів. Логіка тепер наступна: у Вашингтоні вважають, що потрібно проговорити всі питання, крім територій. А потім, у фіналі, можна тиснути на нас територіями. У Кремлі це трактують не лише як затягування часу, а і як можливість відділити переговори по Україні від економічних переговорів США – Китай.
Але повернімося до Путіна й зміни його психологічного стану. Я вважаю, що його впевненість (логічна частина) тримається на чотирьох китах:
- Україна не отримає грошей від ЄС під репараційний кредит, а відтак уже в березні в нас почнуться суттєві фінансові проблеми, які будуть різко посилювати управлінську й політичну кризу.
- Путін зрозумів: США не можуть обвалити російську економіку. А увійшовши в діалог із Москвою, вони тільки погіршують можливості для цього обвалу.
- Китай не буде поки поспішати з українським питанням. Китай грає в довгу, де потрібна слабка Росія, яка не виграє в цій війні й не стане частиною гри США. Думаю, із цього приводу і приїздив Ван І в Москву.
- Ситуація на фронті.
Це все створює в Путіна ілюзію того, що ще трошки – і він усіх переграє й повернеться у велику геополітику. Ситуація зводиться до формули: він слабкий, але навколо нього ще більші слабаки.
Головних мінусів цієї гри, як на мене, два:
- Путін мислить дуже короткими часовими проміжками – три – шість місяців (літній наступ, зимовий наступ, якщо точніше).
- Він явно не враховує фактор Китаю, який іще не почав гру.
Є ще третій – у Росії із середини 2027 року почнеться реальна економічна криза (не рецесія, а криза, що б там нам не розповідали Іноземцев та Алексашенко). Але це виходить за межі часових планів Путіна. І України також.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора