Те, що зараз відбувається у війні, дуже нагадує мені Майдан. Можливо, ті критичні події, які мають наступити в найближчі дні, струснуть нас знову

Дні Майдану.

Те, що зараз відбувається у війні, дуже нагадує мені Майдан. 10 років назад у ці дні Майдан рухався до своєї кульмінації, але настрій у нас був далеко не переможний. Протест зайшов у глухий кут. Ми не могли перемогти "Беркут" і внутрішні війська – вони не могли перемогти нас. Ми виснажувалися і нас ставало все менше і менше. В окремі дні загальна кількість людей на Майдані не перевищувала 7 тис. Опозиція вела безуспішні переговори. Ресурси закінчувалися, і підтримувати харчування та побут Майдану ставало все важче.

Тоді був розроблений план про вихід із кризи через конституційну реформу. Ідея полягала в тому, щоб повернути повноваження до Конституції 2004 року і обрізати можливості [тодішнього президента України Віктора] Януковича. Окремим пунктом була реформа міліції. Але переговори буксували. Було ухвалено рішення взяти в облогу парламент і примусити проголосувати реформу. Ми зібралися і вирушили. Я досі пам'ятаю, як оглянувся і побачив, що нас дуже мало. А коли ми побачили, скільки тітушок, зрозуміли, що це пастка.

Через годину-дві 18 лютого нас просто розгромили. Ми відступали всіма можливими шляхами. Я дивився, як "Беркут" пригає і танцює від щастя. На Майдані панував відчай. ВВ і "Беркут" захопили "Жовтневий", Народний дім, верхні барикади Інститутської. Янукович висунув ультиматум до 18.00 залишити Майдан. Ситуація була жахлива, усі були морально подавлені. Я сказав своїм готуватися до довгого протистояння. Логіка була така: якщо нас видавлять із Майдану – робити барикади на Михайлівській. Увечері почався штурм Будинку профспілок. Ми відбивалися як могли.

Ця критична ситуація струснула всіх по всій країні. Усі вийшли із млявого сну і "нової стабільності". Люди почали захоплювати арсенали і вирушати на Київ. Зранку прибули нові сотні, а до обіду вже сталося те, що сталося. Ми заплатили дорогу ціну, але перемогли.

Усе це дуже і дуже схоже на те, що відбувається зараз. Ситуація трохи стабілізувалася. Орки атакують, ЗСУ відбивають. Настрій гнітючий. І є звикання до цієї ситуації. Але, як і на Майдані, прорив може статися зовсім несподівано. Можливо, ті критичні події, які мають наступити в найближчі дні, струснуть нас знову. І ми, як і 19 лютого 2014 року, і 24 лютого 2022-го, так і зараз знову мобілізуємо весь свій потенціал і вирівняємо ситуацію. Хочеться в це дуже вірити.

На завершення – в орків усе теж дуже і дуже погано. І надлом у них може статися так само, як і в нас.

А зараз маємо триматися. Триматися з усіх сил.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора.