Повітряне перемир'я від Путіна – це виключно завіса, щоб у диму було зручніше домовлятися

За три дні до 8 серпня. Сьогодні по обіді розмовляли по телефону з Валерієм Чалим. Обговорювали, що робитиме Москва, аби "збити" історію з потенційним запровадженням санкцій, бо поки що стоїть тактичне завдання – зупинити це. Санкції ріжуть усе: логістику, фінанси, технології. І перед 8 серпня Москва вимушена щось пропонувати таке, чого раніше в її пропозиціях не було.

При цьому росіяни не готові йти на поступки щодо глобальної зупинки війни, бо Путін вірує, що йому на фронті все ще багато чого вдасться.

Я сказав: "На їхньому місці я продавав би "поступку" в тому, що вони готові не бити по тилу, але при цьому посилять тиск на фронті. Не фонтан ідея, але може спрацювати для Білого дому. Як проміжний етап до сeasefire".

Тут ми трохи подискутували – достатньо цього буде Трампу чи ні.

І от увечері Bloomberg повідомляє: Росія може погодитися на взаємне повітряне перемир'я.

А паралельно – запускається новина про те, що міністерство оборони Білорусі ініціювало законодавчі зміни, які дозволять запровадити воєнний стан у країні. Це все робиться після зустрічі Путіна й Лукашенка, яка відбулася днями. Що ніби натякає на координацію всіх цих дій.

Білорусь – це досі натягнута тятива Росії на північному фланзі, а підготовка до чергових спільних військових навчань Росії й Білорусі "Захід 2025" – лише підсилення меседжу Заходу про російські "козирі", які Трамп постійно хоче бачити.

Щоб підштовхнути Трампа зараз серйозніше сприймати "нову ініціативу Путіна", не виключено, може бути ще і третій елемент – ескалація з можливими випробуваннями "серійного "Орєшніка".

Перевіримо інтуїцію.

Єдине, що зараз уже ясно, – "повітряне перемир'я від Путіна" – це виключно завіса, щоб у диму було зручніше домовлятися про газ, про транзит, про спільні ринки. І з Пекіном у тому числі.

Путін барахтається в силі-силенній сценаріїв, намагаючись накидати в один котел якомога більше ідей, щоб утопити Трампа в цій агресивній ініціативності, яка, по суті, не змінює стратегічного устремління Росії – "з'їсти" Україну, накласти лапу на Європу й повернути регіональну гегемонію.

Дуже сподіваюся, що ці ризики (у тому числі іміджеві) в Білому домі нарешті усвідомлюють.

Джерело: Viktor Shlinchak / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора