Війна, у якій на тебе напав потужніший противник із метою геноциду, залишає три варіанти – утекти, битися, померти. Варіанта "домовитися" немає

У чому особливість війни, у якій на тебе напав потужніший противник із метою геноциду?

Особливість такої війни в тому, що в ній є лише три вибори:

• втекти;
• битися;
• померти.

У ній немає варіанта "домовитися" і "відкупитися", тому що той, хто вже взявся знищити тебе, не відступиться через те, що ти дозволиш йому спочатку відрізати тобі руку.

У ній немає варіанта "я тут у сторонці постою, нехай ті, кого не так шкода, воюють". Бо коли тих побивають, війна дійде до тебе. І ворог не питатиме, чи чоловік ти чи жінка, старий чи юний, цивільний чи військовий, здоровий чи з плоскостопістю. Єдине, що значитиме в той момент, – чи матимеш ти навички, зброю та побратимів.

Так само в ній немає варіантів "мобілізуватимемо тільки молодих бездітних чоловіків працездатного віку з ідеальним здоров'ям". До війська має піти стільки, скільки потрібно для перемоги. Навіть якщо доведеться ставити у стрій дівок. Бо якщо йтиме не до перемоги, а до поразки, альтернативою для цих дівок буде не "пересидіти вдома", а "пережити долю німок на окупованих радянськими ваньками територіях" – яких перед тим, як дострелити, пускали по колу цілим взводом.

Ніщо в армії не є таким страшним, як два місяці в Бучі.

Головна ілюзія, у якій ще намагаються жити мільйони наших співгромадян, – ілюзія того, що їх у будь-якому випадку омине. Що хтось інший втримає фронт, а вони збережуть своє звичне життя за їхніми спинами.

Це не так.

Джерело: Victor Tregubov / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора