Зараз битва йде не за територію, а за сили та засоби. ЗСУ знекровлює артилерію й техніку противника, на які припадає 80% наших втрат

Трішки по розкладах на фронті.

Забігаючи наперед, усе нижче є моїми роздумами згідно з даними з відкритих джерел та окремих розповідей побратимів.

Є певна іронія в тому, що наш контрнаступ люди, далекі від війни – як в Україні, так і за кордоном, та й навіть у стані ворога, – бачили інакше.

Вони його бачили як щось на кшталт омріяного радянськими теоретиками ривка до Ла-Маншу. Типу спершу пекло з неба впаде, а потім Leopard вишикуються свинею і спробують ломанутися до азовського узбережжя. Десь те вони і планували.

А насправді наш контрнаступ має ті ж особливості, що й попередній у Херсонській області, з поправкою на масштаб. ЗСУ не стали перти в лоб на потрійну лінію оборони, от дива-то.

Зараз, якщо хтось не зрозумів, бої йдуть більше в передпіллі першої лінії російської оборони, максимум на ній. І йдуть не навалою, а щодо малими групами, перекатами арта – танки – піхота. І на відносно короткі відстані.

Стратегія ЗСУ тут видна по статистиці втрат ворога. Уважні люди могли помітити, що різко зросли втрати російської артилерії. ЗСУ реалізує свою перевагу в дальності й точності засобів ураження. Зараз битва йде не за територію, а за сили та засоби. ЗСУ знекровлює противника, починаючи з найважливішого ресурсу – арти й техніки, на які припадає 80% наших втрат.

У свою чергу, росіяни намагаються реалізувати свою перевагу в авіації. Одна із причин, через які обстріли Києва не просто тривають, а стають усе більш різноманітними по номенклатурі зброї – росіяни хочуть, щоб якомога більше українських засобів ППО рятували мирних мешканців, а не заважали росіянам відпрацьовувати по наших позиціях дронами та керованими авіабомбами.

Зараз іде гра на виснаження резервів – і тут мова не стільки про особовий склад, скільки про техніку. У кого вони закінчаться пізніше – той і в дамках. Стримувати український прорив без артилерії та особового складу, однією авіацією та мінними загородженнями росіянам буде важко. Як і ЗСУ – наступати без техніки.

Поки що це бодалово йде обережненько на нашу користь. Російські воєнкори знімають одні й ті ж Leopard і Bradley з різних ракурсів і волають про переможну перемогу, але тим часом у них різко зменшується арта, штаби, склади, офіцерський склад. Десь так було й у Херсонській області.

Усе могло б бути трохи інакше, якби в України було краще з авіацією та ППО. Утім, усе могло б бути інакше в інший бік, якби російська "аналоговнєтна" зброя відповідала заявленим характеристикам. Тому поки так.

Джерело: Tregubov's Purrple Chamber / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора