2 травня Одеса мала запалати і змінити прапор, бо новий – у стилі російського триколору – уже був пошитий у тисячах екземплярів. У Саратові, за найкращими стандартами

Фото: Вікторія Сюмар / Facebook

Сьогодні вже 3-тє, але я вчора й нині продовжую думати про 2 травня в Одесі. 2 травня 2014 року. Коли Одеса мала запалати і змінити прапор, бо новий прапор уже був пошитий у тисячах екземплярів.

До хвилини пам'ятаю той день. Ми чекали провокацій на 9 травня. У Верховній Раді Олександр Турчинов відповідав на запитання Ірини Павленок, а я моніторила новини – і на лобі виступав холодний піт.

Піші ходи в Одесі, сутички, зброя й пожежа в Будинку профспілок, де вирішили заховатися й закритися прихильники "русского мира", яких переважно наосліп використовували російські агенти типу Маркова і яких прикривали приховані агенти у вигляді керівництва тамтешньої міліції.

Незадовго до того мені в РНБО привезли пачку прапорів "ОНР" ["Одеської народної республіки"] у стилі російського триколору. Пошитих у Саратові за найкращими стандартами.

Це прямо вказувало на те, що Одеса – наступна після Донецька, Луганська й Харкова на гібридну агресію із протестами й захопленням органів влади. І все це мали розтягнути в часі до 9 травня.

Але в Одесі було багато й українських патріотів, тому зайти в органи влади, навіть при зраді силовиків, активованим агентам не вдалося, натомість вдалося зайти в Будинок профспілок, де були готові запальні суміші, так звані коктейлі Молотова. Хтось перекинув пару пляшок у тому хаосі, вони зайнялися, і виникла пожежа. Будинок профспілок горів разом із зачиненими там людьми...

Так, то була трагедія, яку прямо спричинила Москва. І так план перетворення Одеси на "ОНР" провалився.

Багато років із трибуни Верховної Ради ще одні агенти Росії, типу депутатів ОПЗЖ, ледь не щоденно волали, що "нацики спалили людей", і грізно вимагали покарання, в унісон із російськими пропагандистами на всіх міжнародних майданчиках.

Сьогодні Одеса знову палає. Від щоденних російських балістичних ракет, часом із касетними боєголовками, дронів і всього іншого арсеналу нечисті.

Від цього страшного вогню гинуть і люди, і тварини, він втрапляє й у тих, хто так багато років заглядав у зуби росіянам і підкреслено відстоював їхню мову, позиції та військові бази у Криму, звідки нині й летять усі ці ракети.

Той вогонь в Одесі 2 травня так само розпалили росіяни і з тією ж метою – захопити місто, бо Одеса для них, повірте, значно важливіше Донбасу.

Одеса потрібна, аби відрізати Україну від моря і продовжити російський пояс до Придністров'я, щоб упритул підійти до країн НАТО і продемонструвати свої геополітичні прагнення заново переділити світ у відповідності до його післявоєнного устрою. Тобто відмінити всі розширення НАТО на схід, включно з Румунією, Польщею, Чехією, Балтією тощо.

Але їм цього не вдалося у 2014 році. Не вдасться й зараз. До речі, глобальні гравці добре розуміють наслідки падіння Одеси, тому розмови про введення іноземних військ ідуть саме в контексті оборони Одеси.

Хоча я переконана, що загрози для вторгнення в місто не буде. Цього не допустять українці. Пишу цей пост для того, аби ми все ж училися розглядати події в історичному контексті. Якщо твій сусід – Росія, то за одним вогнем однозначно буде більший, бо їхня мета – спалити Україну й життя в ній… Це треба пам'ятати завжди.

Джерело: Вікторія Сюмар / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора