Українці заслуговують на чесну розмову про пропозиції, ризики й те, що обираємо саме ми

Ми в черговому геополітичному піке. Ціна помилок може бути як ніколи високою, хоча, здається, куди вже вище. З одного боку, країна не погодиться прийняти принизливі умови "миру", з іншого – украй важливо не втратити підтримку союзників, бо без США нам буде важче. І результат на полі бою без американської допомоги навряд буде кращим, аніж був із такою підтримкою.

У цей час Путін схиляє до "свого варіанта миру" в той єдиний спосіб, який знає, – різкою активізацією вбивств і цивільним терором. Це важко.

Щоденні жертви в мирних містах – це біль усіх і кожного. Втрата територій – це психологічна травма нації на покоління. Довга війна виснажує. Погані умови миру без гарантій безпеки не додають віри в майбутнє.

І така ситуація точно не справедлива до нації, яка при всіх прогнозах три роки стримує ядерного монстра на чолі з хворим диктатором. Нації, яка платить найвищу у світі ціну за гідність і свободу, попри бажання максимально девальвувати цінності, на яких, здавалося, ще недавно стояв увесь західний світ.

Зараз я напишу банальні речі, але, щоб пройти це піке, нам потрібна мудрість і єдність. Для цього необхідні довіра й чесність. Українці заслуговують на чесну розмову про все те, що відбувається з переговорами. Це буде відповідально.

Чесну розмову.

Про те, які пропозиції є на столі.

Про те, які ризики за кожним сценарієм.

Про те, що обираємо ми, а не ті, хто стомився нас підтримувати.

І ще одне.

Це не час для внутрішніх воєн. Не час переносити ненависть до ворога на опонентів.

Не час грати в зачистки.

Кожен, хто сьогодні намагається використати війну як привід звести політичні рахунки, послаблює країну, якій так важливо лишатися сильною.

Джерело: Вікторія Сюмар / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора