Визначальний нюанс виборів у США – великий ризик політичної кризи у країні за підсумками голосування

Два нюанси нинішніх президентських виборів у США.

Коли запитують, хто переможе на президентських виборах у США, зазвичай є три відповіді: 1) Трамп; 2) Гарріс; 3) не знаю, бо рейтинги однакові й неможливо однозначно передбачити переможця. З формальної точки зору, це абсолютно правильні відповіді. Але коли ми говоримо про нинішні президентські вибори у США, треба враховувати два важливі нюанси.

Нюанс перший і визначальний – це великий ризик політичної кризи у США за підсумками голосування на президентських виборах. Рейтинги Трампа й Гарріс зараз майже однакові, зокрема й у тих штатах, які будуть визначати долю виборів (по голосах виборників). І якщо в тій самій Пенсильванії (навколо якої вибухнули пристрасті з боку республіканців під час візиту президента Зеленського у США півтора місяця тому) різниця в голосах за Трампа й Гарріс буде невеличкою (всього кілька тисяч) і не на користь Трампа, то легко спрогнозувати, що буде далі. У 2020 році Трамп уже пробував не визнавати результатів голосування в окремих штатах і навіть тиснув із цього приводу на деяких посадових осіб. Правда, тоді він не ризикнув кинути виклик інституційній і політичній системі США. Але зараз ситуація може розвиватися інакше. На Заході, зокрема й у Сполучених Штатах, доволі популярною є думка, що на нинішніх президентських виборах у США є лише два сценарії: 1) Трамп виграє вибори; 2) Трамп не визнає результатів голосування.

До другого сценарію у США вже готуються. Проблема, однак, у тому, наскільки конфліктною буде ця ситуація і наскільки надовго вона затягнеться. Не дай бог, якщо дійде до глибокого розколу, особливо інституційного. Це буде величезна проблема для США, для нас (оскільки ми залежимо від американської воєнної допомоги) і для всього світу. Тому побажаємо американським друзям не занадто загострювати цю ймовірну ситуацію, і якщо вона все ж таки виникне, то швидко її подолати з найменшими негативними наслідками.

Другий важливий нюанс нинішніх президентських виборів у США полягає в тому, що не менш значущими будуть вибори до Конгресу США. Нагадаю, що 5 листопада, окрім президента США, обирають також увесь склад нижньої палати Конгресу (Палати представників) і третину Сенату. І подальша ситуація в американській владі значною мірою буде залежати від того, яка з двох партій матиме більшість у кожній палаті Конгресу.

Цілком вірогідно, що майбутній президент США буде належати до однієї партії, а більшість хоча б в одній палаті Конгресу буде в іншої партії. У США це називають "розділений уряд". І це ускладнюватиме вирішення багатьох питань – від ухвалення бюджету США до законодавчого затвердження допомоги Україні. Саме така ситуація була в американській владі останні два роки. І ми пам’ятаємо паузу в допомозі Україні з боку США, яка затягнулася на пів року. До речі, і бюджет США на поточний рік ще не ухвалено (він продовжений лише на три місяці), і питання про допомогу Україні на наступний рік також не вирішено. На жаль, ця ситуація може повторитися.

З іншого боку, ситуація "розділеного уряду" буде підштовхувати обидві конкуруючі партії до пошуку компромісів і до взаємного контролю, що добре для демократії. Правда, після приходу Трампа в політику компромісів між республіканцями й демократами стає все менше, а конфліктів – усе більше. І це тривожна тенденція.

Може так статися, що Трамп буде обраний президентом США, а республіканці отримають більшість і в Палаті представників, і в Сенаті. І тоді може виникнути інша проблема – авторитарні амбіції та схильності Трампа можуть законодавчо підтримуватися Конгресом. Не буду розвивати цю тему, але очевидно, до яких негативних наслідків це може призвести. Окрім ризиків авторитарних тенденцій, це може спровокувати й посилення міжпартійної боротьби вже на рівні відносин між федеральною владою й тими штатами, де домінують демократи.

У будь-якому випадку й нинішні вибори у США, і післявиборчі політичні процеси в цій країні стануть дуже серйозним іспитом для інституційної системи США, навіть складнішим, ніж у 2016-му і 2020 році.

Джерело: Владимир Фесенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора