Українські дороги треба приватизувати. Держава перетворить бюджетні витрати на доходи до $100 млрд, а ми станемо омріяними клієнтами

Коли я їжджу Україною, то не можу позбавитися трьох ключових думок стосовно наших доріг: приватизація, приватизація і приватизація.

Чому це потрібно зробити негайно?

1. Дороги – це кровоносні судини економіки, це рівень життя людей, це обличчя країни. Тримати в державній монопольній власності таку важливу галузь – це позбавити її розвитку, конкуренції, інвестицій, інновацій.

2. Війна потребує колосальних ресурсів. Приватизація зможе перетворити бюджетні витрати на доходи. За моїми власними оцінками, дохід від приватизації доріг може сягати мінімум $100 млрд. А це два сучасні оборонні бюджети! Це і є відповідь, де брати гроші на війну.

3. Ринок дорожніх послуг нарешті перетворить нас із вимушених небажаних користувачів, які вічно напружують чиновників порушенням правил, заторами, на омріяних клієнтів! Яких, до того ж, підприємці почнуть бавити сервісами, будувати нам нові дороги й магістралі, підтримувати там порядок, чистоту, безпеку й відсутність заторів! Дорожній сервіс розвиватиметься точно так само, як зараз розвиваються придорожні заправочні комплекси.

4. Система прямих стосунків клієнт-постачальник прибере неефективну, складну й корупційну систему фінансування доріг через податки, акцизи, які можна буде сміливо прибирати. А в якості бонуса ціна палива буде знижуватися, а економіка зростати.

5. Безпека руху стане принципово кращою, кількість ДТП – особливо жертв на дорогах – суттєво знизиться. Бо коли дороги стануть приватною власністю, нарешті з’явиться відповідальний за нанесення шкоди здоров’ю і майну через якість доріг, встановлені знаки, вказівники, розмітки, освітлення тощо. Причому безпека руху буде покращуватися не поліцейськими методами, а по-людськи. Бо кожен підприємець зацікавлений у доході свого бізнесу, а не погіршенні життя й сервісу власних клієнтів. Уявіть собі ТРЦ, де державна поліція зупиняє перехожих і виписує штрафи.

Можливо, я вкотре зачепив чиїсь почуття – віру у всемогутність держави і зневіру в економічні закони, як відповідь пораджу почитати книгу Волтера Блока "Приватизація доріг".

Джерело: Володимир Поперешнюк / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора