Ми звикли на все скаржитися. А хочеться, щоб українці навчилися помічати гарне і хвалити себе, бізнес, країну. У нас не так усе погано

Кілька днів тому повернувся з довгої поїздки і разом із приятелем із Кремнієвої долини пішов гуляти Києвом. Пройшли від "Батьківщини-матері" до Володимирської гірки, зупинилися на Арсенальній площі, де діти гралися в новому фонтані, потім біля Арки та на мосту з краєвидом на Дніпро. Дивились на людей, випили кави в кіоску, нікуди не поспішали.

Пішохідний маршрут уздовж усіх центральних пам'яток, гарні краєвиди, зелені парки, головне – місто дуже живе. Усюди люди. Багато молоді, музиканти, туристи, художники, купа закоханих пар, сімей із собаками, компаній друзів, поки мене не було, здається, відкрили ще з десяток ресторанів. Відчувається, як багато енергії, руху і життя. Київ дуже живий!

У якийсь момент мій знайомий каже: "Славо, як же вам пощастило! Ви живете в такому гарному місті, і в нього все тільки починається!"

Водночас повз проходить пара й обговорює, як усе погано – одна зі сходинок на сходах хитається, людей натовпи і через них бруд, узагалі все жах і розруха.

Такі різні коментарі! Тут я як ніколи усвідомив, що ми звикли скаржитися. Ми не звикли хвалити. У нас для самих себе і тим паче для інших – усе погано!

Але ні! Ні, у нас не погано! Завжди може бути краще! Але у нас не погано, у нас є можливість, сили та бажання впливати на свою долю, на наші міста і на нашу країну!

Дуже хочеться, щоб українці розвивали в собі вміння помічати гарне і говорити про гарне, хвалити себе, українські міста, бізнеси, таланти, свою країну. А якщо є щось дуже гарне – не соромно навіть цим захопитися.

У нас і справді все тільки починається!

Джерело: Владислав Чечеткин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора