Одне з найогидніших явищ в українському інфополі – маніпуляції на тему сирійських біженців
Про Сирію, біженців і російську інформаційну війну. Одне з найогидніших явищ, яке доводиться спостерігати в українському інформаційному полі, – маніпуляції на тему сирійських біженців.
Нагадаю, що авторів "кризи сирійських біженців" 2,5 – Асад, Путін і 0,5 Ердогана. Сирійці тікали спочатку від кривавої громадянської війни, у тому числі із застосуванням хімічної зброї, потім – від наслідків втручання Путіна, який нищив там міста, а потім – від бажання Ердогана пограти в політичний тиск із Європою. Звісно, якби США і Європа 2011 року діяли в Сирії хоч якоюсь мірою рішуче, ніякої кризи біженців такого масштабу не було б.
Здавалося б, українці, які самі стали частиною міграційної кризи (бо переміщення більше ніж 4 млн українців у Європу – це теж міграційна криза з навантаженням на інфраструктуру й бюджет країн, які їх приймали), мали б бути на цю тему спокійнішими.
В Україні хоча б за цю війну не існувало перспектив фізичного голоду й відсутності води. Для Сирії ці реалії – цілком матеріальні. Ну і ППО у нас є. Нам вертикально на голову бомби росіяни кидати все ж не можуть.
Але все одно час від часу вилазить: "От чого ті сирійці поперлися в Європу". Навіть зараз. Й існує доволі тупорилий міф, сильно детермінований російською пропагандою й ультраправими, яких Росія спонсорує, що Європа прийняла на себе головний удар.
Так от. Станом на 2023 рік кількість сирійських біженців у світі становила приблизно 6,5 млн осіб (десь 25% довоєнного населення Сирії). Найбільше біженців прийняли такі країни:
- Туреччина: приблизно 3,7 млн. У Туреччині досі залишається майже 2 млн, приблизно 1 млн повернувся, частина рушила далі транзитом у Європу чи КСА.
- Ліван: приблизно 1,2 млн. Частина потім опинилася або в Європі, або в Саудівській Аравії.
- Саудівська Аравія. Офіційні дані про прийом сирійських біженців відсутні, бо королівство не ратифікувало Конвенцію ООН про статус біженців. Проте уряд стверджує, що країна прийняла сотні тисяч сирійців як "гостей" або трудових мігрантів. Є оцінка в 1 млн і в 1,2 млн. Це переважно люди, які їхали транзитом через Ліван або Туреччину.
- Йорданія: приблизно 628,8 тис. Майже всі там і осіли, частина рушила у КСА. У будь-якому разі це щось приблизно 10% населення самої Йорданії.
- Німеччина: приблизно 600 тис. Так, Німеччина, яка буквально мала бути зруйнована сирійцями, прийняла менше Йорданії.
- Ірак: 251,3 тис.
І лише далі йдуть уже Єгипет (131,9 тис.), Швеція (понад 100 тис.), Австрія, Нідерланди, Греція і Франція, які прийняли від 20 тис. до 50 тис. сирійців.
Загалом, країни ЄС, Британія і Норвегія разом прийняли майже 1 млн біженців із Сирії. Тобто приблизно як одна Саудівська Аравія. І не критично більше, ніж маленька Йорданія.
І так, звісно, політика інтеграції в Європі й особливо в Німеччині – всрата до неможливості. Просто тотальний провал. Але все ж варто в цій усій історії подивитися в корінь проблеми: кризи з біженцями виникають майже виключно тому, що диктаторам забагато можна. А українцям і сирійцям, які від дій таких панів постраждали, доводиться від того рятуватися.
І так, більшість українців, які втекли від цієї війни, війни практично й не бачили. Хіба що мешканці сходу. Бо втекли буквально в перші тижні. А сирійці в більшості своїй до сусідніх країн і Європи потрапили через як мінімум кілька місяців, а частіше – кілька років життя у справжньому пеклі. Де в них можливостей захищатися було приблизно нуль, а от травм від війни – дофіга. Від тих людей, які травмують нас кожен день.
Тому я б на місці українців на тему "жахливих сирійських біженців" [рота] завалив.
Дякую за увагу.
Джерело: Юрій Богданов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора