Прапор – це живий символ. За ці два клаптики тканини, зшиті в один, пролиті озера крові. Буде над Кремлем
Якби ми дивилися на світ раціонально, то сьогодні був би звичайний день. Бо що таке прапор, якщо дивитися на нього без емоцій? Просто зшиті два клаптики тканини, синій клаптик і жовтий клаптик. Копійчаний виріб.
Але магія в тому, що ми не можемо дивитися на прапор без емоцій.
Саме тому за прапор люди віддають життя і ризикують ним. Під обстрілами встановлюють прапор над звільненим селом або ховають, якщо в село зайшли окупанти. За ці два клаптики тканини, зшиті в один, пролиті озера крові – і нашої, і тієї, чужої. Там, де прапор, – там ми, і навпаки.
Прапор – це живий символ. Живий – бо ти інколи думаєш так, дивлячись на те, як він колихається під поривами вітру десь у донбаських степах. Ніби древко горить синьо-жовтим вогнем. Ніби він, цей прапор, і є вітер. Бо вітер ти побачити не можеш. А прапор – ось він.
Добре, що ми не раціональні істоти. Добре, що в нас щось щемить у грудях, коли ми дивимося на прапор.
Із Днем прапора всіх. Буде над Кремлем.
Джерело: Юрій Гудименко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора