Ми на Майдані перемогли. А серби тільки починають виривати отруйні щупальця Кремля

Розгін протестантів у Сербії міг відбутися й у Києві у 2014 році. Про це розповів офіцер поліції Сергій М., з яким я зустрівся під час оборони Бахмута. У 2014 році Сергій служив у ГУВС Київської області. Начальник поставив йому й напарнику задачу – завезти двох незнайомців із бусом на вулицю Грушевського. Незнайомці говорили російською. Сергій спочатку думав, що вони із Криму, але коли уточнювали час виїзду, незнайомці запитали: "В шесть по вашему времени?"

Тоді все стало ясно.

Бус завезли через кордони ВВ і "Беркута" в самий низ вулиці Грушевського. Заховали між будинками в арку. Стали розпитувати, що в бусі.

Незнайомці пояснили, що там звукова гармата, яка розсіє натовп.

"Передние ряды упадут и уже не встанут", – кинув один.

"Ну и подавят друг друга еще пару сотен", – додав інший.

Коли ті двоє пішли ночувати на конспіративну квартиру, напарник Сергія сказав, що він умиває руки й із цим не зв'язується.

"Ні, ми повинні зупинити цю херню", – відповів Сергій.

Офіцери вночі пошкодили двигун, щоб наступного дня бус не зміг виїхати й направити ультразвукову хвилю на людей.

Наступним днем було 19 січня – початок Вогнехреща на Грушевського.

"Було багато ґвалту, погроз, але ми, офіцери-українці, вистояли, витерпіли. І через 11 років тепер можу сказати, що пишаюся своїм вчинком", – підсумував Сергій.

І пішов робити свою роботу в складі окремої механізованої бригади, в якій служить від першого дня війни й по сьогодні.

Зловісний бус забрав евакуатор уже після того, як на Грушевського спалили автобуси ВВ і масово пішли в хід "коктейлі Молотова".

Кремль зрозумів, що звуком Майдан не візьмеш.

22 січня від вогнепала загинув Сергій Нігоян.

Ми перемогли. А серби ще тільки починають виривати отруйні щупальця Кремля.

Джерело: Юрій Луценко / Facebook