Путін посмів ввести війська лише на давно підконтрольні йому "ЛДНР". Бої за звільнення Донбасу у 2014-му та розвиток ЗСУ були не дарма

Путін зачитав шизофренічну промову про необхідність ліквідації всієї України. Але посмів ввести війська лише на давно підконтрольні йому території так званих "ЛНР" і "ДНР". Причому комітет Держдуми відразу наголосив, що вони "визнають "ЛДНР" лише у фактично встановлених на сьогодні кордонах, а не в адмінкордонах областей".

Висновок 1. Усе було не дарма. І бої за звільнення 2/3 Донбасу у 2014 році, і жертви на лінії розмежування, і "Мінськ" як передишка задля технічного розвитку армії, і санкції проти агресора.

Президент України не був готовий до такого кроку Путіна. Не можу навіть уявити чому.

Висновок 2. Продовження політики відосів із голосними прожектами та образами на союзників – неприпустиме в такий серйозний час. Зеленський має припинити винуватити інших у наших проблемах. Спочатку припини всю торгівлю з окупантами, а вже потім вимагай санкції від інших. Спочатку забезпеч армію власними ракетами та бронетехнікою, а вже потім вимагай більших поставок оборонної зброї.

Акт відкритого вторгнення Путіна в ОРДЛО є нахабним порушенням українського суверенітету і міжнародної системи безпеки. Це виклик усім – і Україні, і США із Великобританією, і ЄС, і навіть Китаю. І міжнародна боротьба проти агресора – попереду.

Висновок 3. Мінські угоди своє відпрацювали. Тепер Україна має терміново запропонувати новий документ власної безпеки. Союзник США поза НАТО? Систему ПВО як гарантію? Списання зовнішнього боргу? Збільшення торгових квот України в ЄС?

РНБО України давно мала б підготувати такий комплексний документ. Бо інакше його напишуть без нас, і хто знає, чи з думкою про нас.

Тепер ми знаємо, що ціллю Путіна є не Крим, Донбас чи навіть "Новоросія". Він хоче знищити Україну як незалежну державу. І прямо про це говорить. Це не питання територій, це питання виживання.

Висновок 4. Країна має нарешті перейти на повноцінний розвиток армії, ВПК та тероборони. Ворог зупинився лише там, де стоїть українське військо. Тому в першу чергу – ракети й танки. А дороги і мільярд дерев – потім.

Життя карає за плескання язиком в ейфорії перемоги на виборах. Пам'ятаєте: "Якби я був президентом у 2014-му, то вмер би, але Крим не віддав". Не буду кидати камінням. Але Зеленському пора припинити вішати абсурдні ярлики й політичні переслідування.

Висновок 5. У питаннях оборони президент має співпрацювати з досвідченими людьми. Навіть із політичними опонентами. А проросійські діячі мають бути позбавлені влади. Так само як торговці з окупантами – бізнесу. Бо Оман, як і Ростов, – не гумовий.

Джерело: Юрій Луценко / Facebook