Порошенко будує в Україні "Младоросію" – із духовними скріпами, культивацією страху, витісненням середнього класу з країни і потужною пропагандою

Почесний президент Київської школи економіки, заступник голови Ради НБУ, професор Піттсбурзького університету Тимофій Милованов написав на LIGA.net знакову статтю, уся суть якої в перших трьох абзацах:

"Уряд пропонує штрафувати за використання ФОП для ухилення від податків. Як економіст, я підтримую таку пропозицію. Звичайно, ті, хто використовує ФОП, проти таких штрафів. Але ФОП створюють нерівні правила гри на ринку, заводять економіку в тінь, роблять неможливим розвиток фінансових ринків.

Дійсно, у певних галузях легко використовувати ФОП для працевлаштування (наприклад, ІТ-сфера або юридична практика), а в інших – ні (наприклад, промисловість). У такий спосіб, різні галузі платять різні ставки податку. Це спотворює розподіл талановитих людей. Вони йдуть працювати в ІТ, а не у промисловість почасти й тому, що податки в ІТ менші.

Результат – промисловість не розвивається і страждає вся економіка. Ба більше, навіть усередині однієї галузі можуть бути чесні компанії, які працюють повністю "на біло", офіційно працевлаштовують своїх підлеглих, і сірі компанії, які працевлаштовують більшість своїх співробітників як ФОП".

Я не коментуватиму тезу, що ІТ-шник сьогодні для країни є шкідником, який збиває зі шляху істинних випускників школи, які замість того, щоб стати слюсарями та зварниками, мріють про свої стартапи в діджиталі. Не коментуватиму інших тез із цієї статті, але зазначу головне, що з неї випливає.

У цих пропозиціях весь блиск і злидні Київської школи економіки і неадаптованого до українських реалій Піттсбурзького університету. Уся ця публіка, перечитавши Фукуяму, Мілтона Фрідмана та Айн Ренд, верзе різноманітну ахінею і нісенітниці про реформи. Її (цієї публіки) основна проблема полягає в тому, що вони не в курсі, який узагалі має вигляд реальна країна, реальна економіка і реальне життя. Яскравим прикладом цього було прозріння Мустафи Найєма, коли він у складі слідчої комісії поїхав у Херсон у справі Катерини Гандзюк. Виявилося, що в українській глибинці є феодали! Так, люди, там є феодали, і один із небагатьох інструментів виживання для адекватних людей серед феодалів у нашій країні є ФОП.

Тільки людина, яка не мала справи з реальною економікою, цього не розуміє. А Тимофій саме така людина. Саме тому він і такі, як він, небезпечні. Тому що вони одержують мільйони доларів грантів на проекти начебто Vox Ukraine, які спускають на "офігенні речі" типу фактчекінгу політиків. І потім виявляється, тільки не смійтеся, що найбільше правди в країні говорять Порошенко і Гройсман, а найбільше брешуть Тимошенко, Гриценко, а тепер уже, напевно, і Зеленський. А знаєте чому? Тому що беруть 10 заяв політиків і аналізують. І яким чином встановлюють, що Порошенко не бреше? Та дуже просто. Наприклад, із 10 заяв п'ять заяв Порошенка ґрунтувалися на даних Держкомстату. Усе! Джек-пот. Адже Держкомстат не бреше, а отже, Порошенко теж не бреше. Потім це все лайно прокачують на всіх каналах.

Фактчекінг, здається, не цікавить, що дані Держкомстату мають дуже слабкий стосунок до реальності, а часто – взагалі не мають. Тому держава може заявити, що лідер грошових переказів в Україні зовсім не Польща, а США. Так! Адже держава не бачить мільярдів кешу від 2 млн гастарбайтерів із Польщі і 3 млн із Росії (з якою, до того ж, заблоковано платіжні системи із зрозумілих причин), тому робить висновок – лідер США. Але фактчекінг засвідчить, що держава не бреше.

Ось так працюють ці хлопці – вони дуже формальні, вони дуже схематичні, вони дуже вперті, вони вважають, що вони дуже освічені, а особисте знайомство з престарілим Френсісом Фукуямою є індульгенцією від критики. Це нове видання комсомолу з ліберальним обличчям. Цей комсомол живе "під ногами, не відчуваючи країни". Тому що, одержуючи мільйони грантів, легко забути €9 тис. у банківській комірці, а вже зрозуміти, навіщо потрібні ФОП, вони не можуть і поготів. Адже ФОП не дають грантів. ФОП не прийдуть на чергову fuck up night, де вся ця публіка в дусі Остапа Бендера та Кіси Вороб'янінова любить метати бісер перед європейськими послами про прийдешню зміну парадигми. А потім приїжджають чергові емісари з ЄС і розповідають нам про те, які тут у нас реформи відбулися. Тільки треба не заважати гарним людям...

Біда в тому, що люди, можливо, гарні, але дурні. А гарна, але дурна людина може бути дуже небезпечною. Тому що вона не розуміє, що роблячи те, що, як вона думає, добре, насправді дуже погано. Гарний бюргер і сім'янин прекрасним лютневим ранком 1944 року цілував своїх діток у чоло і йшов на роботу в концтабір, наприклад Бухенвальд, або Дахау, або Равенсбрюк. І там він убивав людей, яких навіть не бачив, натискаючи на кнопку, що пускала газ "Циклон Б" у камери. І в нього нічого не цокало в голові, бо він знав, що це потрібно державі, це обумовлено правильною ідеологією і він корисний член суспільства. І в нього був навіть правильний диплом правильного університету, а на стіні висіла грамота від бургомістра за видатні заслуги перед країною і містом. Увечері він грався з дітьми і ніжно цілував дружину. А після війни ці добрі люди були приголомшені і щиро розкаювалися у вчиненому. Тому що парадигма змінилася, і їхню свідомість перепрошили.

Тому свята простота, навіть підкріплена правильною цитатою із Френсіса Фукуями, Дугласа Норта чи, дай бог йому здоров'я і довгого життя, Юваля Ноя Гарарі, дуже небезпечна. Вона підкидає дрова у багаття, а потім наспівує "не відала, що творила". Але страждати ж не їм.

Резюме: позиція Тимофія Милованова – це яскрава ілюстрація того факту, що сьогодні режим Порошенка у стані агонії сформував свій клас сислібів (системних лібералів), які верзтимуть будь-яку ахінею, лише б зберігся цей режим, де вони затребувані. Це ще один приклад, що Петро Порошенко будує в Україні "Младоросію", відтворивши всі основні риси Великоросії – духовні скріпи (томос), культивацію страху (який спрямований на консервацію режиму будь-якою ціною), систему балансів з олігархами і регіональними баронами, витіснення середнього класу з країни, створення потужної системи пропаганди, яка включає своє "Ольгіно" і полчища ботів (у світі "порохоботи"). Тепер от у нас з'явилася ще одна паралель із режимом Путіна – лояльні українські сисліби, які підтримують ідею згортання ФОП.

Для режиму Порошенка середній клас є таким самим ворогом, як для режиму Януковича. Ослаблений середній клас, який спирається на інструмент ФОП як можливість ослаблення тиску з боку олігархічної держави, є явною загрозою для режиму Петра Порошенка. Середній клас незадоволений, що його інтереси не захищають парламентські партії, тому підтримує опонентів Петра Порошенка. Саме це сталося п'ять років тому. І через п'ять років після розстрілу Майдану треба визнати – основні завдання української революції (деолігархізація, демопонолізація, демократизація, вестернізація) досі не виконані. Ба більше, зазначені вище ознаки позначають цілком реальну загрозу згортання залишків українського НЕП, якщо нинішній курс збережеться.

Саме цього не можна їм дати зробити за підсумками виборів 2019 року. Як писав Еріх Фромм: "Існують різні реформи; реформа може бути радикальною, тобто доходити до коренів явища, або ж поверхневою, коли вона намагається нашвидкуруч усувати прояви, не зачіпаючи їхніх причин. Реформа, яка не є радикальною у цьому сенсі, ніколи не досягає своєї мети і може призвести до результатів прямо протилежних поставленим цілям.

З іншого боку, так званий радикалізм, який вважає, ніби проблеми можна вирішити за допомогою сили, тоді як потрібна спостережливість, терпіння і постійна діяльність, – нереалістичний і є фікцією з погляду здійснення реформ. Історично і те, й інше часто веде до одного і того самого результату. Більшовицька революція призвела до сталінізму, реформи правого крила соціал-демократії в Німеччині – до гітлеризму. Істинним критерієм реформи є не її темп, а її реалістичність, її справжній "радикалізм". Питання в тому, чи доходить вона до коренів і чи намагається змінити причини – чи ж залишається на поверхні і має справу лише із симптомами".

У цих словах є суть того, що потрібно зробити – не боротися із ФОП, а знищити корінь проблем. Як абсолютно правильно пише Павло Себастьянович: "Якщо хтось хоче наповнити бюджет:

Основну дірку в бюджеті створює контрабанда (400 млрд грн). На другому місці – схеми з ПДВ (200 млрд). На третьому – виведення капіталів за кордон без оподаткування (60 млрд).

По-моєму, ідеальний варіант, коли всі наймані працівники – це ФОП на третій групі. Там 5% з обороту і фіксований єдиний соціальний внесок.

Для юросіб на єдиному податку потрібно прибрати ліміт. А в загальній системі оподаткування досить однієї зміни – податок на виведений капітал.

За такої системи всі, хто втік із загальної системи на єдиний податок, повернуться назад. Саме недосконалість загальної системи штовхає підприємців використовувати ФОП як інструмент.

За такої системи дуже легко оцифрувати стосунки підприємця і держави. Виробники з великими витратами будуть на загальній. Послуги, де майже весь оборот іде на зарплати, – найімовірніше, будуть на єдиному. А Рева з Гройсманом – на пенсії".

Кінець цитати. Паша, браво! Ось що потрібно зробити!

Після виборів 2019 року Україна має, нарешті, стати на шлях повноцінних радикальних реформ, спрямованих на корінь проблем, – знищення монополій, провести деолігархізацію, демократизацію, повноцінну децентралізацію, плюс забезпечити повернення державі чотирьох базових функцій (безпека, арбітраж, стратегування та соціальні виплати). Це дасть змогу запустити масштабні проекти розвитку, де лібералізація економіки забезпечує вивільнення величезної енергії економічно активних груп.

І для цього не потрібен, прости господи, святий Френсіс Фукуяма, дипломи Гарварда або Стенфорда, а розуміння того, що дорослі люди мають ухвалювати дорослі рішення. Дорослі люди не зважають на те, що скаже Європа, як робить Європа, що радить Європа. Тому що Європа розвиненіша, освіченіша і цинічніша, тому що Європа дбає про своє благо, як кожна доросла людина найперше піклується про благо своєї сім'ї.

І якщо Україна хоче зберегтися і перетворитися на розвинену країну, то ми маємо робити те, що нам говорять здоровий глузд і логіка, де головне завдання – дати можливість тим, хто здатний нагодувати свої сім'ї без участі держави, поки держава слабо зайнята проблемами виживання. Якщо люди не зможуть себе годувати, то вони не зможуть нагодувати державу, яка не зможе себе захистити від Росії та інших небезпек. Саме тому зробити Україну ФОП – це і є наша мета у наступні шість років.

Джерело: "Хвиля"