Понад 40% бюджету України на 2019 рік – відсотки за кредитами і часткове погашення "тіла". Я б оголосив дефолт

Воєнного стану не стосується. Про економіку.

Я давно не писав серйозних постів, постів про головне. Із різних причин. Річ не в тому, що серйозна аналітика малоцікава у Facebook. Два тижні тому, скажімо, одне серйозне дружнє Україні посольство попросило мене зробити аналіз бюджету та макроекономічний прогноз.

Я поринув у цифри. Тільки цифри. Без політики. Спробую коротко, максимально спрощено. Для розуміння більшістю.

Річ не в бюджеті України, він, до речі, на старті був досить зваженим, з огляду на можливості. Проголосовано було вже "кривий" бюджет, із "хотєлками" людей 200 кандидатів-мажоритарників у нові народні депутати на "свої" округи, з незрозумілими фондами з державного бюджету і нездійсненною дохідною частиною.

2019 рік буде дуже важким для України. Вибори президента і вибори парламенту в один рік. У роки виборів економіка не зростатиме.

За підсумками цього року зростання ВВП України буде 2,8–3,0%. Світової економіки – 3,9–4,1%. Наприклад, Польщі – 7,0–7,1% (зокрема завдяки понад 1 млн українських громадян, які там працюють). Румунії – 7,7–7,8%. Наприклад, після реформ такі країни третього світу, як В'єтнам, зростають дев'ятий рік поспіль на 7–9% на рік. Монголія восьмий рік поспіль 6–8% на рік.

Понад 40% бюджету України 2019 року – це відсотки за нинішними кредитами і часткове погашення "тіла" цих кредитів. Шлях нових запозичень, тим більше від МВФ (це остання фінансова інстанція, яка дає кредити, якщо більше ніде взяти гроші), – це шлях у нікуди.

Тим більше, якби ми витрачали ці гроші на великі державні інфраструктурні, наприклад, проекти, то сенс був би. Але ми витрачаємо на "проїдання". Частка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) – а це вкрай важливий пункт, це довіра інвестора державі – цього року буде на рівні $1,8–1,9 млрд (відсотків 30 із яких – це переказування боргів у статутні фонди). Погугліть, це категорично мало! Для сталого економічного зростання Україні потрібно $10+ млрд ПІІ на рік. Захист прав власності, податкове навантаження, непрозорість митниці, величезна армія державних контролерів – це основні проблемні місця, чому інвестор не йде в Україну.

Ми, як і раніше, продаємо сировину і товари з низьким рівнем доданої вартості, наприклад, цього року приблизно 60% експорту України становитимуть зернові. Ми, як і раніше, позичаємо гроші під кабальні ставки. (Під гарантії держави. Наприклад, НАК "Нафтогаз" минулого місяця – $500 млн під 10,9% річних, а чортів "Газпром" теж минулого місяця позичив $1 млрд під 2,9% річних).

Висновок – я за дефолт. Я б оголосив дефолт. Спокійно! Ми нічого не втратимо. Просто сядемо за стіл переговорів і будемо з позиції інтересів суто України вести переговори про реструктуризацію боргу.

Сподіваюся, що я вас не втомив. Без політики.

Спасибі, що дочитали.

Джерело: Sapronov Yuri / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора