Правлячий клас переслідував одну мету – стравити Холодницького і Ситника з подальшим їх звільненням із посад
НАБУ і САП близько підійшли до головних спонсорів БПП і "Народного фронту", що стало реальною загрозою їхній безпеці напередодні виборів, вважає екс-нардеп Віталій Журавський.
Два дні поспіль Верховна Рада впритул займалася антикорупціонерами й очільниками антикорупційних органів.
Народні обранці спочатку успішно провалили голосування за скасування електронного декларування для антикорупціонерів, активістів громадського сектору. А вчора влаштували публічний допит і приниження керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому і директору Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику.
Це свідчить про те, що і громадські активісти, і антикорупційні органи нинішню владу таки дістали.
Представники політичної еліти, наближеної до публічних грошей, треба сказати, спохватилися досить пізно, коли антикорупційний механізм почав працювати. Сьогодні в клієнти НАБУ і САП потрапило 173 топ-чиновники!
Ці органи досить близько підійшли до головних спонсорів БПП "Солідарність" і "Народного фронту", що стало реальною загрозою їхній безпеці напередодні президентських і парламентських виборів.
Для початку в мас-медіа вміло запустили інформацію про серйозний конфлікт між Назаром Холодницьким і Артемом Ситником. Це підхопила більшість засобів масової інформації. Українців переконували, що очільники САП і НАБУ замість того, щоб боротися зі злочинністю, цього не роблять, а воюють між собою і самі є злісними порушниками закону.
Під час заслуховування в парламенті керівника САП Холодницького і директора НАБУ Ситника спікери провладної коаліції й ті, хто їм підспівує, не вибирали слів у нищівній критиці керівників антикорупційних органів. Генеральний прокурор звернувся до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з пропозицією звільнити Холодницького. Проте без належної перевірки його діяльності – це просто незаконно.
Як з’ясувалося, жодного принципового конфлікту між Холодницьким і Ситником немає, про що вони і заявили з трибуни Верховної Ради. У цих органах іде реальна напружена робота в межах Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу. А суперечки і дискусії з приводу конкретних злочинів та їхніх доказів цілком логічні.
Ясно, що правлячий клас переслідував виключно одну мету – стравити вищезгаданих осіб із подальшим їх звільненням із посад.
Парламентарії досі уперто ігнорують настійну рекомендацію наших західних партнерів створити по-справжньому незалежний антикорупційний суд, де б розглядалися справи НАБУ. Цьому органу Верховна Рада так і не надала права на прослуховування в кримінальних справах.
І наостанок. Один день роботи парламенту коштує державі понад 5 млн грн. Два дні – понад 10 млн.
Саме стільки наші парламентарі витратили за вівторок і середу на політичний цирк із метою дискредитації антикорупціонерів і керівників антикорупційних органів.
Така нерадісна правда.
Джерело: "ГОРДОН"