"Листи до Алінки". У Києві презентували книжку про життя й дружбу після ампутації
У Києві відбулася презентація книжки з психоедукативним складником "Листи до Алінки", яку написала українська письменниця Юліта Ран – захід став майданчиком для розмови про те, як знайти правильні слова, коли близька людина втратила рідних, як пояснити дитині, що означає пережити ампутацію, і навчити її бути справжнім другом у складні часи. Подробиці про захід інтернет-виданню "ГОРДОН" розповіли його організатори.
Про що книжка
Ідея книжки народилася з реального досвіду співзасновниці й керівниці напряму ментального здоров'я благодійного фонду "Харків з тобою", ініціаторки видання, психологині Ірини Маркевич під час поїздок на деокуповані території Харківcької області 2023 року.
"Тоді регіон потерпав від масштабного замінування, що спричинило хвилю важких травмувань серед цивільних. Саме так "Листи до Алінки" стали відповіддю на гостру потребу суспільства в інструментах для проживання травми", – зазначають у пресрелізі.
Книжка поєднує художню історію про подруг Катрусю й Алінку з реальними подіями й людьми, які пережили ампутацію й адаптувалися до нового життя. За сюжетом, Алінка дістає вибухове поранення і переживає ампутацію, вона замикається в собі, а Катруся знаходить спосіб повернути їй мотивацію до життя.
Поштовхом до цього стає розмова з військовим, який сам пережив ампутацію й повернувся до активного життя. Катруся починає збирати листи підтримки для подруги від людей з таким досвідом. Свої реальні історії виклали для книжки військові, спортсмени – люди, котрі після травм й ампутацій уже пройшли шлях, на який тільки стає Алінка.
"Для мене це книга про людей, які поруч із тими, хто переживає втрату. Від початку великої війни такими людьми стали ми всі", – зазначила Маркевич.
Як минула презентація
Під час презентації книжки Маркевич звернулася до батьків: "Не бійтеся засмутити дитину. Читайте їй хороші книжки. Хороші книжки – це не тільки ті, які веселять. Життя не завжди веселе, і дитячі казки історично були створені для того, щоб підготувати дітей до дорослого життя, яке буває непростим".
Ран розповіла, що для неї було важливим створити історію, яка б відображала реальність без зайвого повчання, але з надією.
"Як у житті все в нас намішане – і солоне, і солодке, так само й у книжці: є втрата, є війна, є болючі моменти. Але поруч із ними є надія, любов, дружба й підтримка. Хоча історія художня, за відгуками вона сприймається як дієва порада: як варто поводитися в таких ситуаціях і як реагувати на близьких, які зіткнулися з викликами війни", – пояснила вона.
Емоційним моментом обговорення стала лінія взаємин головних героїнь – Катрусі та її подруги Алінки, яка після ампутації відмовляється від спілкування. Модераторка зустрічі, журналістка й психологиня Вікторія Ковалевська зізналася, що саме ця наполегливість її розчулила найбільше.
"Катруся не здається, попри те, що подруга відвертається від неї. Оця вірність, яку не так часто зустрінеш у житті, вражає. Катруся знаходить шлях до серця подруги через листи, стаючи для неї тією самою опорою", – зазначила вона.
Маркевич пояснила, що така поведінка героїні – це приклад ефективної психологічної стратегії.
"Треба бути готовим до того, що вас можуть не хотіти, – зазначила вона. – Потрібно розуміти свою задачу: іноді варто просто послухати цей крик. Якщо на вас кричать – це вже добрий результат, бо це означає, що є контакт. Ніхто не буде кричати на людину, яка йому байдужа. Це не означає, що ми маємо ставитися до людини як до немічної, але є період, коли ми маємо долати спротив".
Особливим гостем зустрічі став ветеран-спецпризначенець і паралімпійський чемпіон світу з бобслею Микола Левкун.
"Усебічна підтримка – це найголовніше, що може бути. Вона "ставить на ноги" навіть людей, які їх втратили. Важливо не боятися складних тем, навіть якщо близька людина зараз закривається", – наголосив він.
Як зазначили організатори, книжка вже інтегрується в освітній простір і стає частиною навчального дидактичного матеріалу для майбутнього курсу психологічної інклюзії в українських школах. Мета проєкту – виховати покоління, яке прийматиме відмінності між людьми як норму й умітиме надавати підтримку, а не жаліти.
Контекст:
Книжка "Листи до Алінки" є частиною проєкту "Протезування як частина життя" благодійного фонду "Харків з тобою". Мета проєкту – сформувати екосистему, де мають значення якості, досвід і вміння людини, а не її зовнішні або інші особливості.