Невзоров: Ніколи моє ставлення до Пітера вже не повернеться. Місто спаскуджене Z, якою споганили фасади, трамваї й обличчя людей
"Ви ж ленінградець, петербуржець", – звернувся до публіциста Гордон.
"Уже ні", – зазначив Невзоров.
"Ви розумієте, що втратили не лише свою країну, а й своє місто?" – запитав у Невзорова Гордон.
"А я дуже легко до цього ставлюся і бачу, наскільки спотворений Петербург, – відповів публіцист. – Я не думаю, що я зможу колись із колишнім почуттям побачити його. Я знаю, що це місто було спаскуджено Z, яку креслили і якою споганили фасади, трамваї й обличчя людей, на жаль, теж".
Невзоров підкреслив, що легко розстається з тим, що якось любив, і не боїться втрачати.
"Я думаю, що ніколи моє ставлення до Пітера вже не повернеться", – наголосив він.
Контекст:
Невзоров народився 1958 року в Ленінграді (зараз – Санкт-Петербург). За різними даними, навчався в Московській духовній семінарії, Літературному університеті імені О.М. Горького, Ленінградському державному університеті, але жоден виш не закінчив. До журналістики був послушником у монастирі, співав у церковному хорі, працював хранителем у музеї, каскадером, вантажником, санітаром у лікарні. На телебачення прийшов 1983 року, а став відомим наприкінці 80-х завдяки авторській політичній програмі "600 секунд", яка виходила на Ленінградському телебаченні (зараз – "Пятый канал"). У 90-х вів авторські програми на ГРТ.
Чотири рази ставав депутатом Державної думи (1993, 1999, 2000, 2003). У 2000-х роках пішов із політики.
Зараз займається розвитком свого YouTube-каналу та сторінок у соцмережах, зокрема в Instagram і Telegram.
У березні 2022 року Слідчий комітет РФ обвинуватив Невзорова в поширенні нібито неправдивої інформації про дії російських збройних сил в Україні й порушив кримінальну справу. Публіцист став першим журналістом у РФ, щодо якого завели справу за новою статтею про "фейки" про російську армію.
Зараз Невзоров перебуває за межами Росії. У РФ його оголосили в розшук.
На початку червня стало відомо, що Невзоров і його дружина подали документи на здобуття українського громадянства. За одними даними, вони його вже набули, за іншими – поки ні.