Співачка СолоХа: Я залишилася сиротою за живих батьків
Володимир Бебешко – один із небагатьох продюсерів, який дійсно в мене повірив. Він запропонував створити такий собі образ національного героя і робити позитивну українську музику "вихідного дня"
– Ви розпочинали кар’єру з ім’ям Тереза Франк. Чому зробили ребрендинг – узяли ім'я СолоХа?
– Так, свій творчий шлях я розпочинала під псевдонімом Тереза Франк, я працювала тоді зі знаменитим продюсером Олегом Чорним. У той час він якраз розірвав свою роботу з Тіною Кароль та був у пошуках молодих перспективних талантів. Я прийшла до нього на кастинг, коли була студенткою другого курсу Академії культури і мистецтв. Відтоді ми й розпочали нашу співпрацю, яка тривала приблизно рік. Багато хто, напевно, пам'ятає цю страшну фінансову кризу 2008 року, яка торкнулася багатьох сфер діяльності і, на жаль, шоу-бізнесу вона теж не оминула. Тоді ми і припинили співпрацю з Олегом Чорним, оскільки перестали надходити інвестиції в наш проєкт із боку його партнера, і з якихось причин він змушений був виїхати до Москви. До цього у нас була чітка стратегія і бізнес-план, із яким ми вдало стартанули, знявши шикарний і дорогий на той час кліп на плівку. Зі мною займалася найкраща команда професіоналів, одним із яких був знаменитий хореограф Олег Жежель, що прославився як соліст гурту Kazaky і танцював на одній сцені з Мадонною, а також найкращі вчителі музики та акторської майстерності, які свого часу були педагогами Тіни Кароль.
Цей рік життя і роботи з Олегом Чорним був для мене дуже знаковим, адже я здобула неймовірну кількість досвіду і знань. Потім, залишившись без продюсера, але з брендом "Тереза Франк", я почала шукати себе і пробувати співати в різних жанрах музики, починаючи від року і закінчуючи джазом. Для мене як для молодої і не зовсім досвідченої студентки, яка залишилася сама у світі шоу-бізнесу, було складно робити якісь кроки, які вивели б проєкт "Тереза Франк" на належний рівень.
На жаль, моєю недосвідченістю користувалися й інші люди в шоу-бізнесі, тому подальші спроби співпраці з кимось закінчувалися невдало, але я рада, що мені довелося через це пройти, адже тоді б я не зустріла на своєму шляху Володимира Бебешка. Ми розпочали співпрацю після моєї довгої творчої паузи. На той момент я вже вийшла заміж, народила дитину і набралася життєвого досвіду. Бебешко – один із небагатьох продюсерів, який дійсно в мене повірив, за що я йому дуже вдячна. Він побачив у мені веселу, харизматичну особистість, перейнявся моїм характером і гарним володінням української мови, тому запропонував створити такий собі образ національного героя і робити позитивну українську музику "вихідного дня". Мені ця ідея дуже сподобалася, тому ми одразу почали працювати в колоритному гумористично-стьобному жанрі, якого я дотримуюся і до цього дня.
– Ви більше не співпрацюєте з продюсером Володимиром Бебешком. Чиєю ініціативою було припинення співпраці? З яких причин? Як ви розсталися?
– Розрив із Володимиром Бебешко був обопільним. Причиною стало те, що у нас були різні погляди на подальшу творчість. Я хотіла формувати надалі велику команду, писати пісні з новими авторами, пробувати щось нове в роботі з іншими кліпмейкерами, а Володя був більше за стабільність і сталість у команді. Я не могла працювати за цим принципом, тому що хотіла свіжого погляду, рішучості, змін і самовдосконалення, а у нас усе йшло дуже повільно і плавно. Звичайно, я його теж можу зрозуміти, тому що, щоб не зробити помилок, краще зупинятися на тому, що вже перевірено роками, але я людина, яка любить ризикувати. Щоб не погіршити наших взаємин, ми і вирішили припинити співпрацю, але водночас залишилися гарними друзями. Я досі можу звернутися до нього по будь-яку пораду і знати, що він завжди мені допоможе. Ми часто телефонуємо одне одному або вечеряємо разом, іноді він приїжджає до нас із чоловіком у гості в Одесу. Тому, хай що відбувається, тільки на краще.
⠀
– Як вирішили фінансові питання та питання прав на пісні?
– Пісні мені писала моя гарна подруга і талановита авторка Олена Палашек. Після нашого розставання з продюсером вона передала мені право на їхнє виконання, щоб ці пісні були живими і їх далі слухали люди. Я досі виконую треки, написані в період роботи з Володимиром Бебешком. Бренд "СолоХа" теж залишився зі мною і занесений до реєстру патентів України. Це моя особиста торгова марка, яку ніхто не може забрати і повторити в українському шоу-бізнесі. Що стосується фінансових питань, то після проведення певних обліків наших витрат я з упевненістю можу сказати, що за чотири роки наш проєкт себе окупив, і претензій одне до одного ми не маємо.
⠀
– Як змінилася ваша творчість, репертуар після розриву з Володимиром Бебешком?
– По-перше, я одразу ж сформувала свій музичний колектив, свій бенд, оскільки до цього ми працювали тільки з балетом. Тепер у мене є музиканти, завдяки яким у моїх аранжуваннях почали з'являтися живі інструменти, і на сьогодні це не просто синтетична музика, яка була до цього. Також я розпочала співпрацю з новими талановитими авторами, такими як Мирослав Кувалдін, Антон Пустовий, Андрій Тимощик, Влад Булах. Я хотіла експериментувати, і в мене це вийшло! Почала працювати з новими кліпмейкерами та сама брати участь у створенні сценаріїв до своїх кліпів. За моїми останніми роботами можна помітити, що кліпи стали сучаснішими, стильнішими та якіснішими. Звичайно ж, я і далі несу людям гумор і свято своєю творчістю, без цього ніяк, але саунд, якість і картинка однозначно змінилися на краще.
Також мене запросили працювати на найкращий музичний канал країни М1, де у мене є можливість вести своє невелике шоу, чому я дуже тішуся. У цей період я стала активніше зніматися в кіно, бо це давно було моєю мрією.
– Зараз у вас немає продюсера. У чому плюси і мінуси цього?
– У відсутності продюсера, я вважаю, усе-таки більше плюсів, ніж мінусів. По-перше, я сама генераторка своїх ідей і самостійно ухвалюю рішення про те, що, як і коли мені співати, який кліп знімати. Звичайно, якби я була одна, то мені було б дуже важко, але добре, що в мене є ціла команда, де кожен займається своєю справою: це концертний директор, піар-відділ, SMM. Так, можливо, це не так глобально і масштабно, як у системі більших продюсерів, але я росту і моя команда росте разом зі мною, тому нас повністю все влаштовує. У команді все відбувається спільно, але, звичайно, останнє слово завжди залишається за мною.
Звісно, у відсутності продюсера є й мінуси. Наприклад, маючи відомого і крутого продюсера, можна залучити для свого проєкту більше ресурсів та інвестицій, але поки я справляюся із цим своїми силами.
Мене затверджували на участь у великих концертах, наприклад у Палаці "Україна". А за кілька днів до виступу просто знімали без особливих на те причин і об'єктивних аргументів. Це робили певні люди ⠀
– Ви говорили в одному з інтерв'ю, що в українському шоу-бізнесі вам не дають пробитися. Як саме це відбувається? Хто заважає та у який спосіб?
– Були такі випадки, коли мене затверджували на участь у великих концертах, наприклад у Палаці "Україна". А за кілька днів до виступу просто знімали з концерту без особливих на те причин і об'єктивних аргументів. До мене дійшли чутки від достовірних джерел моїх колег, що є певні люди, які дуже б не хотіли, щоб я там виступала. Усі ж розуміють, що в шоу-бізнесі всі одне одного знають, усі спілкуються з одними й тими самими композиторами, режисерами тощо. Хтось із цих людей стає тобі другом, хтось просто залишається на рівні колеги. У мене з усіма дружні й теплі стосунки, і якщо я починаю співпрацювати з кимось, то всі завжди залишаються задоволеними. Але є й ті, хто дуже любить ставити палки в колеса, щоб не допускати на ринку конкуренції.
Імен називати я не буду, але знаю, що деяким артистам, які перебувають, скажімо так, у першому ешелоні, невигідно, щоб на сцену виходив харизматичний, працездатний і амбітний артист, тому що ніхто не хоче поступатися сценою. З одного боку, мені не дуже приємні такі дії. З іншого боку, це мені лестить, адже це означає, що я на правильному шляху.
Я дуже рада, що в шоу-бізнесі є і ті люди, які в мене вірять і всіляко підтримують, адже я ніколи не платила за жодну ротацію на радіо, телебаченні, статтю в журналі або десь іще. Я дуже вдячна всім своїм колегам, партнерам і своїй команді за те, що вони завжди залишаються зі мною і підтримують в усіх моїх починаннях. Мене часто запитують шанувальники, чому СолоХи немає у проєкті "Танці з зірками", на що я не можу дати їм аргументовану відповідь, адже сама до кінця не розумію. У "Танці з зірками" я мрію потрапити вже дуже давно, як і в інші великі проєкти. Але мене не допускають, оскільки я нібито ще недостатньо зросла. Виходить якесь замкнуте коло, адже виступ на великому концерті дав би мені можливість потрапити в топові шоу, і навпаки. Але ні того, ні іншого, на жаль, не відбувається через те, що деякі "особистості" відмовляються працювати зі мною на одній сцені, маніпулюючи організаторами. Звичайно, це заважає, але я вірю, що рано чи пізно все буде так, як я запланувала.
– Чи не пробували ви поговорити із цими людьми?
– Ні, із цими людьми я не говорила, оскільки щось доводити, з'ясовувати й обговорювати чутки немає сенсу. Я вважаю, що тільки моя праця й успішний результат моєї діяльності розіб'ють усі стереотипи й недоброзичливі розмови. Я намагаюся дотримуватися позитивної позиції щодо всіх людей і розуміти їхні пороки і заздрість. На жаль, так улаштована більшість людей, які піддаються ницим почуттям і вібраціям, тому я намагаюся їм не уподібнюватися і з розумінням ставитися до ситуації. Намагаюся бути вищою за це.
– Кого вважаєте своїми прямими конкурентами?
– Я стільки років працюю в шоу-бізнесі, що вже не дивлюся на всі боки і не шукаю конкурентів, а спрямована лише на себе, свою команду і результат. Якщо я буду постійно шукати навколо конкурентів, то це забере у мене багато сил і енергії, які я могла б витратити на щось дійсно важливе. Напевно, з роками у мене виробилася впевненість у собі й у тому, що я роблю, тому не дивлюся на інших, а реально оцінюю себе, свої можливості та внутрішній потенціал. Як на мене, усі артисти різні й індивідуальні, тому шанувальників вистачить на всіх. (Сміється.). Єдине, що може бути схожим, це музичний напрям, адже затребуваних стилів і жанрів музики в нашій країні не так і багато. Насправді, хай там як, порівнювати будуть завжди, тому не варто озиратися на всі боки, а треба просто якісно і з любов'ю робити свою справу.
Як артистка СолоХа я ще не виступала в Росії, але в мене є багато шанувальників-українців, які живуть на території РФ
– Скільки потрібно співачці заробляти на місяць, щоб як мінімум бути на плаву? Чи вдається регулярно заробляти?
– Не люблю говорити про цифри, але скажу один факт: що більше артист заробляє, то кращий і якісніший продукт він зможе зробити. Звичайно, бувають періоди, коли ти добре заробляєш, бувають, коли зовсім нічого не заробляєш, але це життя, і потрібно вміти пристосовуватися до різних ситуацій. Особливо це актуально зараз, під час пандемії.
– Чи є замовлення на корпоративи під час пандемії?
– Звичайно, у період пандемії кількість виступів значно скоротилася. Але мені пощастило, що за чотири роки існування проєкту в мене з'явилися постійні замовники, які люблять запрошувати СолоХу на свої свята і корпоративи. Завдяки цим корпоративам, тому імені й репутації, які створили я і моя команда протягом чотирьох років, на сьогодні в мене є робота, чому я дуже рада.
– Ви говорили, що виступали перед виборами за кількох кандидатів одразу. Для вас неважлива взагалі політична програма?
– Безумовно, політична програма для мене важлива, адже в мене є своя громадянська позиція. Перед тим як погодитися на пропозицію про виступ, ми з командою вивчаємо політичну історію кандидата і програму. Якщо бачимо, що ця людина дійсно любить Україну і її програма спрямована на розвиток країни, то, звичайно, я її підтримаю.
– Чи виступаєте ви в Росії?
– Ні, як артистка СолоХа я ще не виступала в Росії, але у мене є багато шанувальників-українців, які живуть на території РФ.
– Ваша думка про українських виконавців, які виступають у РФ.
– Мені складно дати якусь об'єктивну оцінку, чому ті чи інші артисти виступають у РФ, адже може бути безліч факторів, які цьому сприяють. Можливо, вони виступали для українців у Росії.
Мама померла, коли мені було лише 20 років. Пам'ятаю, як мені повідомили про її смерть за 15 хвилин до виходу на сцену
– Ви писали в соцмережі, що росли сиротою. Коли ви втратили батьків? Що сталося з ними? Ви в сім’ї одна? Чи є рідні брати, сестри?
– Мене виховувала бабуся, оскільки вона була моєю опікункою. Можна сказати, що я залишилася сиротою за живих батьків, які після розлучення почали окремо будувати особисте життя, залишивши мене на бабусю. Незабаром бабуся померла, мені тоді було 13 років, і я залишилася зовсім сама у двокімнатній квартирі на бульварі Верховної Ради. Моя друга бабуся хотіла віддати мене в інтернат, але я змогла її переконати, що я вже досить самостійна і зможу жити одна. Добре, що вона жила поруч зі мною, і ми могли іноді одне одного відвідувати. Отже, я змогла закінчити школу і вступити до університету, щоб далі вчитися. Рідних братів і сестер у мене немає, і, напевно, це на краще, тому що той період мого дитинства я б не хотіла побажати нікому.
Коли я вже виросла і стала Терезою Франк, я змогла пробачити своїх батьків і відновити наше з ними спілкування. На жаль, це тривало недовго – мама померла, коли мені було лише 20 років. Пам'ятаю, як мені повідомили про її смерть за 15 хвилин до виходу на сцену, коли я була у гримерці. У цей момент я перебувала у Дніпрі й відмовитися від виступу не могла, оскільки в той час сама себе забезпечувала. Я вдало провела концерт і наступного ранку одразу ж поїхала на похорон. Так, це був, напевно, найскладніший виступ у моєму житті, оскільки треба було розважати людей і в жодному разі не показувати їм своїх переживань.
– Ви розповідали, що росли в небезпечному районі, вас оточували погані компанії. Ви раніше випивали? Чи вживали заборонені речовини?
– Виросла я у спальному районі, який часто називали наркоманським. Можливо, корінні кияни знають, що таке Ленінградська площа, ДВРЗ, бульвар Верховної Ради. Так, це саме те місце, де я виросла і де минуло моє дитинство, але я цього не соромлюся, адже, як не крути, це моє минуле і моя історія, яка сформувала мене як особистість. Щойно я самостійно змогла їздити на метро, почала їздити до Палацу піонерів, щоб трохи відволіктися від реальності. Там я ходила на всілякі гуртки зі співу, танців і акторської майстерності, адже це було єдине місце, яке надавало безплатні заняття для дітей.
Для того щоб не проводити час у підворіттях із поганими компаніями, я часто ходила у християнську школу, де ми вчили Євангеліє і співали пісні. Так, ця школа була протестантською, але тоді я не розуміла, де православ'я, а де протестантизм, для мене це все було одне й те саме. Мені просто подобалася ця атмосфера і те, що там говорили про Бога, пригощали нас якимись смаколиками і духовно виховували. Напевно, це і допомогло мені вижити в той складний період формування особистості в такому складному кримінальному районі.
– Ведете зараз здоровий спосіб життя, моржуєте, займаєтеся бодібілдингом. Чи легко це?
– В усіх аспектах свого життя я люблю кидати складні виклики самій собі. Після того як я увійшла в п'ятірку найкращих спортсменок і стала найспортивнішою співачкою України за версією Книги рекордів, я вирішила кинути собі наступний виклик і стати першою співачкою в Україні, яка самостійно змогла зробити трюки у своїй відеороботі на пілоні без каскадерів. У моєму останньому кліпі "Василь" я досягла поставленої мети, чим дуже пишаюся.
Наступним викликом собі стала реалізація мого "шляху моржа" (сміється), адже я давно мріяла зайнятися моржуванням і вивчала цю тему. Ось уже кінець грудня, а я досі плаваю. В Одесі – у морі, у Києві – у Голосіївській купелі або на Оболонській набережній. Це неймовірний приплив сил і енергії, який допомагає мені залишатися "на плаву", адже я ще жодного разу не хворіла цього року.
Як мені здається, усе своє свідоме життя я займаюся спортом, починаючи ще зі шкільних естафет, але професійно в це заглиблюватися не думала, поки не побачила в Instagram титулованих міс-бікіні. Це були шалено красиві дівчата з нереальною фігурою, які займаються професійним фітнесом. Для мене їхня статура завжди було еталоном жіночності та здорового тіла. Дівчата, які займаються саме в розряді міс-бікіні, не такі перекачані, як бодібілдерки.
Одного разу подруга познайомила мене з тренером, який є членом Федерації бодібілдингу України та готує професійних бікіністок до змагань. Я сходила до нього на одне тренування, після якого він побачив весь мій потенціал і запропонував підготувати мене до змагань. Вони мали відбутися за чотири місяці.
Ми уклали з ним якесь "парі", після якого я і стала найспортивнішою співачкою України. (Сміється.) Звичайно, це був дуже складний період роботи над собою, адже, крім тренувань, у мене ще були постійні гастролі й концерти, після яких потрібно було знаходити сили для походу в зал, щоб тримати свої м'язи в тонусі. Це була колосальна робота над собою, яка тривала чотири місяці, але мені все вдалося, тому що головне – це бажання і віра в себе.
– У першому десятилітті 2000-х ви були завсідницею гламурних тусівок, вели нічне життя. Як і чому почали займатися спортом?
– Так, раніше я дійсно була завсідницею тусівок, коли ще працювала під ім'ям Тереза Франк. Мені дуже подобалося відвідувати різні вечірки й зіркові заходи. Але тоді мене можна було зрозуміти, адже я одразу після студентської лави і нещасливого дитинства потрапила в яскравий і красивий світ шоу-бізнесу, у безтурботне й веселе життя. Але я точно пам'ятаю, що у мене завжди були чіткі межі того, як потрібно поводитися і де я перебуваю, тому це ніколи не переростало в якісь загули або непристойну поведінку. Звичайно, після того, як я вийшла заміж і стала мамою, усі ці вечірки було зведено до мінімуму.
– У вас був роман із Тимофієм Нагорним. Чи підтримуєте ви спілкування?
– Звідки у вас така інформація? (Сміється.) Пам'ятаю, коли я ще працювала під псевдонімом Тереза Франк, на одному із заходів ми з Тимофієм вирішили зробити фоточку, на якій він мене цілує в щоку. Можна сказати, що це був мій перший "хайп" – ще до того, як з'явилося це слово. Звичайно ж, фото підхопили деякі журналісти й написали цілу статтю про цей поцілунок, адже Тимофій саме тоді був на піку обговорень у ЗМІ після гучного розлучення з [гімнасткою] Лілією Подкопаєвою. Але це був лише невинний жарт, і не більше. На той час із Тимофієм Нагорним нас об'єднувала спільна компанія, адже я входила в його волонтерський клуб, де ми всі разом допомагали дітям-сиротам.
Основний сімейний бюджет формує чоловік, а я, як берегиня домашнього вогнища, уміло ним розпоряджаюся
– Чим займається ваш чоловік? Де ви живете?
– Якщо говорити про найголовнішого чоловіка в моєму житті, мого чоловіка Юрія Балашова, то він підприємець і ніяк не пов'язаний із шоу-бізнесом. Юра захоплюється антикваріатом і дуже любить старовинні документи. Мені шалено подобається його хобі, бо вважаю, що це краще, ніж захоплення футболом, пивом і стриптиз-клубами. Живемо ми в Одесі, неподалік моря, у приватному секторі житлового масиву "Совіньон". Я дуже рада, що мій будинок розташований саме в Одесі, адже це те місце, де я можу відпочити і набратися сил після гастролей або тривалих поїздок до Києва.
– Хто у вашій сім’ї розпоряджається бюджетом і є головним годувальником?
– Головним годувальником у сім’ї поки є мій чоловік, але я також беру участь у поповненні сімейного бюджету. Звичайно, поки це не така значна сума, як мені хотілося б, оскільки всі свої зароблені гроші я витрачаю на творчість. Основний сімейний бюджет формує чоловік, а я, як берегиня домашнього вогнища, уміло ним розпоряджаюся з метою утримання будинку та домашнього персоналу. Я не завжди можу стежити за ладом у домі, оскільки часто в роз'їздах. Тому ми вирішили найняти няню і хатню робітницю. Я завжди контролюю, щоб усі в нашій сім'ї були чистими, ситими й одягненими. Також стежу за тим, щоб моя дитина займалася з нянею і завжди ходила на всі заняття. Усі побутові питання, а також ті, які стосуються відпочинку або великих покупок, я теж узяла на себе. Мій чоловік повністю мені довіряє, та й у нього самого немає часу займатися домашніми справами. У нас усе чітко розподілено і кожен займається своїми обов'язками.
– Чи є у вас друзі-чоловіки?
– Звичайно, 80% мого оточення – це чоловіки, оскільки 80% свого часу я приділяю творчості. Це композитори, хореографи, кліпмейкери, стилісти, тренери, ведучі, актори. До речі, з ними мені навіть легше працювати, ніж із жінками, тому що у мене сильний, можна навіть сказати чоловічий характер і чоловічий склад розуму. Тому ми завжди легко знаходимо спільну мову. Але це в жодному разі не стосується флірту і загравання, бо у спілкуванні із чоловічою статтю у мене складаються тільки робочі взаємини та є чіткі межі дозволеного.
– Ви з'являєтеся у відвертих образах, демонструючи форми. Як на це реагує чоловік?
– Для чоловіка я є натхненником, еталоном жіночої краси і мотиватором. Він шалено захоплюється мною, моєю творчістю і тим, як я вмію тримати себе у формі. Йому приємно споглядати мене на екранах, слухати мої пісні на радіо, чути компліменти на мою адресу від друзів і знайомих. У нашій сім’ї панує повна довіра, гармонія, любов і повага. Ми з ним на зв'язку 24/7, тому він повністю знає мій графік, а я – його. Своєму чоловікові я ніколи не давала приводів для ревнощів, мене ніколи не помічали в обіймах інших чоловіків, тому з довірою у нас усе добре. Мій сценічний образ – це лише образ, і він це прекрасно розуміє. У нашому світі тенденції в шоу-бізнесі досить-таки відверті. Подивитися на ту саму Дженніфер Лопес, Майлі Сайрус або Ріанну – для них відверті вбрання – це нормально, красиво й епатажно. Я думаю так само!
Від природи у мене завжди були гарні й пишні груди, але після того, як я стала мамою і годувала доньку два роки, форма грудей змінилася. Мені довелося зробити підтяжку
– У коментарях під вашими кліпами користувачі мережі часто пишуть, мовляв, багато силікону. На скільки розмірів ви збільшили груди?
– Я завжди відверто кажу і ділюся зі своїми шанувальниками усіма процедурами краси, які проводжу. Від природи у мене завжди були гарні й пишні груди, але після того як я стала мамою і, зауважте, годувала Аріану два роки, природна форма грудей, звичайно ж, змінилася. Вони стали не такими пружними, як були, тому мені довелося зробити підтяжку. На цьому моя історія з хірургічним втручанням закінчилася. Багато хто думає, що я переробила собі обличчя, зробила ніс, ямочки на щоках і змінила розріз очей. Але мене це тільки розчулює – я рада, що всі помічають мій носик-курносик і ямочки, які дісталися мені від батьків. Я часто люблю виставляти свої дитячі фотографії, на яких видно всі ці "родзинки" моєї зовнішності. (Сміється.)
⠀
– Які маніпуляції ви робите в косметолога?
– Я регулярно відвідую косметолога, роблю мезотерапію, чистку обличчя, маски, ручні й апаратні масажі. Вважаю, що доглянуте тіло – це повага до моєї публіки. Я не можу собі дозволити вийти із зайвою вагою, втомленою і з синцями під очима, адже це данина нашій професії. Я поважаю тих артистів, які стежать за собою і є еталонами краси для своїх шанувальників.
– Чи надходили вам пропозиції про інтим від відомих чоловіків – політиків, депутатів?
– Я не спілкуюся особисто з людьми, які хочуть замовити мене на корпоратив як артистку. Для цього в мене є концертний директор. Звичайно, були різні ситуації та пропозиції, але в мене є чітке розмежування, що СолоХа – це артистка, яка дарує людям шоу, і не більше, тому на всі інші пропозиції ми відповідаємо в жорсткій формі або намагаємося взагалі ігнорувати. Я дуже рада, що мені особисто пропозицій про інтим не надходило, оскільки цей удар бере на себе моя команда.
Під час концерту та сама історія: я виступила на сцені, переодяглася у гримерці й поїхала. Ніколи не залишаюся на застілля після виступу і не сідаю за стіл зі своїми замовниками. Єдине – можу залишитися повечеряти після концерту у своїй гримерці.
– Вашій доньці Аріані п'ять років. Балуєте її? Побажали б їй стати співачкою і спортсменкою, як мама?
– Через те, що Аріаночка поки ще єдина дитина в сім'ї, то, звичайно ж, ми з чоловіком намагаємося її балувати. Оскільки в мене в дитинстві багато чого не було і я не була оточена любов'ю й турботою, то все найкраще хочу дати своїй дитині, щоб вона почувалася щасливою. Для Аріани ми нічого не шкодуємо. Але у свої п'ять років вона вже розуміє, що в житті нічого просто так не дається, і щоб щось отримати, потрібно щось зробити: заробити гарну оцінку, показати свої досягнення на заняттях із танців або просто зробити гарний і добрий вчинок. Ми дуже хочемо, щоб вона виросла прекрасною і відповідальною людиною, тому робимо для цього все можливе.
Зараз донька активно займається танцями, музикою і ходить до театральної студії. Вона дуже творча і різнобічна особистість. Я давно почала помічати, що їй дуже подобається співати, тому навіть записала її в моєму новорічному синглі "Янголи". Вона співала разом із дитячим хором. Брала її виступати зі мною на сцені. Вона була в захваті!
Крім цього, у доньки математичний склад розуму, як у тата. Вона добре рахує і прекрасно грає в шашки і шахи. Поки не можу точно сказати, яка із цих сторін у майбутньому візьме гору, але точно знаю, що буду підтримувати її в будь-яких починаннях.
– Як СолоХа святкуватиме Різдво?
– Найімовірніше, це буде перше Різдво, яке я святкуватиму не на сцені, а вдома разом із донькою і чоловіком. Я цьому дуже рада, адже іноді хочеться просто побути в теплій, щирій атмосфері в колі сім'ї й найближчих мені людей. Обов'язково приготуємо що-небудь смачне для діток, які будуть приходити колядувати в наш будинок. Хочеться провести цей день дуже атмосферно, потішивши не тільки себе і свою сім'ю, а й наших гостей.