Напій, що бадьорить: день народження газованої води
24 квітня 1833 року у США було оформлено патент на технологію виробництва напоїв штучної газифікації.
"Батько" газованої води – британський хімік і філософ Джозеф Прістлі. Він присвятив своє життя дослідженням у галузі хімії та електрики.
Прістлі у своїй кар'єрі методом дослідів установив, що графіт проводить електричний струм, вивчав "газ, що веселить" – оксид азоту, досліджував процес фотосинтезу і властивості кисню.
Відкриття газованої води стало результатом спостережливості вченого. Під час відвідування пивоварні Прістлі простежив за появою пухирців у процесі бродіння. Він улаштував у власній лабораторії аналог пивоварні, щоб зрозуміти з наукового погляду формування безлічі повітряних кульок у воді.
Прістлі виявив, що в контейнерах із водою, розміщених над чанами з вареним пивом, формуються бульбашки. Він зробив висновок, що це вуглекислий газ. Учений випив отриману воду і зазначив, що така рідина має властивості, які особливо бадьорять. У 1767 році винахідник виготовив першу пляшку газованої води.
Шведський дослідник Тоберн Бергман 1770 року створив апарат, що дає змогу під тиском насичувати воду вуглекислими бульбашками, – сатурат. За 13 років німець Якоб Швепп створив промислову установку для виробництва газованої води. А на початку XIX століття для газування почав застосовувати звичайну харчову соду.
Однак штучне насичення води CO2 також продовжували здійснювати. 24 квітня 1833 року метод, уперше випробуваний Прістлі, було запатентовано. Першою компанією, яка почала використовувати винахід ученого з комерційною метою, стала Coca-Cola.