Чому в повсякденному житті під час війни побільшало нецензурної лексики і як цього позбутися. Поради психологині
"Перебуваючи в постійній напрузі від війни, наша психіка намагається захистити себе від зриву та неконтрольованих емоцій. Людині часто буває складно дібрати слово зі звичного лексикону, щоб описати свої враження та відчуття, а гостре слівце може добре впоратися із цим завданням. Отже, у ситуації, що склалася, табуйована нецензурна лексика виконує захисну функцію для психіки. Це своєрідна швидка розрядка для нервової системи", – пояснила психологиня.
За її словами, чуючи, як хтось матюкається, на підсвідомості стан цієї людини сприймають як упізнаваний і зрозумілий, тому може з'явитися бажання висловитися аналогічно.
Використання нецензурних виразів має певний антистресовий вплив, але до їх використання можна звикнути, і табуйована лексика залишиться в арсеналі використання й після перемоги.
"Чи залишаться з нами мати після перемоги, звісно, залежить від нас самих. Адже зараз лайка допомагає психіці, виконуючи функцію так званого заспокійливого, коли це дійсно необхідно. Однак, коли ці слова втрачають емоційне забарвлення, вони втрачають і свою силу. І, напевно, найкраще залишити їх війні, а в мирний час дотримуватися культури мовлення", – зазначила Зорій.
Вона порадила придумати власні висловлювання, якщо без гострого слова поки що обійтися не виходить. Матюки психологиня порекомендувала замінити кумедними українськими приказками, прислів'ями, окремими словами-замінниками.
"Вони і звучать інакше, і напругу знімають краще, і викликають усмішку. Загалом, коли людина перебуває у стресі і їй потрібно миттєво вихлюпнути емоцію, то нецензурне слово дає змогу позбутися агресії швидше. Але ми не повинні забувати, що і війна, і мат не є нормою нашого життя. Те, що зараз виконує захисну функцію, не має ставати частиною нашого звичного лексикону. Адже ми матюками не розмовляємо, а ситуативно позначаємо надзвичайний емоційний стан", – заявила психологиня.