День святої Ольги. Суть свята й таємниця поховання княгині

Княгиню Ольгу в сонмі українських православних святих шанують як першу жінку – володарку держави й першу християнку України-Русі. Християнство на українських землях поширювалося вже у 860-ті роки, зокрема князями Аскольдом і Діром.

Чоловік Ольги, князь Ігор, був язичником. Але не перешкоджав поширенню християнства в державі. Ольга, яка після смерті свого чоловіка, князя Ігоря, стала правити (945–957) до повноліття їхнього сина Святослава, спершу сповідувала язичництво, але згодом змінила віросповідання.

Про хрещення Ольги йдеться в Лаврентіївському списку 955 року "Повісті минулих літ": "Того року княгиня приїхала до візантійського царя Костянтина Багрянородного (Порфирородного) в гості. Цар був вражений красою й розумом Ольги й захотів одружитися з нею. Ольга забажала, щоб її хрещеним батьком був цар Костянтин. Патріарх охрестив її. Коли ж цар настоював на одруженні, вона з посмішкою відповіла: "Чи ж християнський закон дозволяє батькові одружуватися з дочкою?" Костянтин тільки відповів на те: "Обманула ти мене, Ольго".

Є версія, що на момент візиту до Константинополя Ольга вже була охрещена, а тому на рівних спілкувалася з імператором Костянтином.

Княгиня Ольга сприяла поширенню християнства у своїй державі. Вона спорудила перші храми в Україні-Русі: святителя Миколая і Святої Софії в Києві, Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вітебську, Святої Живоначальної Трійці у Пскові. Княгиня посіяла перші зернята християнської віри в душу свого малолітнього внука Володимира.

Перед смертю, яка сталася 969 року, Ольга заповідала не справляти тризни по собі, а отже, бути похованою за християнським звичаєм. Останки княгині Ольги переніс святий рівноапостольний князь Володимир у Десятинну церкву в Києві.

Про долю поховання княгині Ольги розповіли на сторінці Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря у Facebook.

У саркофазі, у якому зберігали мощі княгині Ольги, було віконце. За переказами, коли хтось приходив до гробниці з вірою, воно само відкривалося. Звідти було видно нетлінне тіло блаженної княгині, яке світилося, подібно до сонця. І багато людей зцілювалося від різних хвороб через це світло.

Через руйнування Десятинної церкви під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року мощі опинилися під руїнами храму. Заново їх відкрив митрополит Петро Могила у XVII столітті, але згодом їх знову втратили.

У "Софійському віснику" №6 за 2021 рік дослідниця Надія Нікітенко проводить аналіз історії виявлення й подальшої долі поховання княгині Ольги. Дослідження розміщено на сайті Academia. Авторка зазначає, що в наші дні саркофаг з останками княгині зберігають у храмі Софії Київської. Туди його перенесли з-під руїн Десятинної церкви, як і саркофаг князя Володимира Хрестителя.