Гвоздика: користь і шкода пряності
Гвоздика здатна забезпечити профілактику хвороб крові, але її слід обережно використовувати під час виразки шлунка.
Гвоздику у вигляді пряності застосовують для збагачення смаку й аромату безлічі страв: м'ясних, кондитерських і консервованих. Спеція – це висушені бутони гвоздикового дерева сізігіум.
Вони багаті вітамінами групи В (В1, В2, В3, В4, В6, В9), С, Е, К. У цієї пряності високий вміст білка: 6 г на 100 г, рослинних жирів: 20 г на 100 г, вуглеводів: 27 г на 100 г. У гвоздиці багато клітковини – харчових волокон, які добре впливають на роботу кишечника.
На 20% гвоздика складається з масла. Вона впливає на організм як знеболювальний та антисептичний засіб. Також у спеції містяться натрій, магній, фосфор, залізо, калій, кальцій, марганець, мідь, селен, цинк.
Пряність забезпечує профілактику лейкемії та інших хвороб крові, виводить токсини, має заспокійливий ефект.
Додавання гвоздики у страви стимулює вироблення травних соків і нормалізує травлення, але також посилює апетит. Це варто врахувати людям, які дотримуються дієти.
Суху гвоздику в давнину застосовували для втамовування зубного болю і нейтралізації неприємного запаху з рота.
Страви, приготовлені з додаванням спецій, мають тонізуючі і ранозагоювальні властивості.
Пряність рекомендують додавати під час підвищеного фізичного навантаження, оскільки вона знімає спазми мускулатури і підвищує тонус м'язів. Проте це варто враховувати вагітним: вживання гвоздики може негативно позначитися на стані плода і навіть призвести до передчасних пологів.
Надмірне вживання гвоздики може викликати внутрішні кровотечі й посилити виразкові хвороби шлунка.