"Горіховий Спас – сонце на осінь пішло". Як святкували третій Спас і що клали в кошик для освячення

Горіховий Спас святкували в церкві й удома
Фото: depositphotos.com

16 серпня українці за новим церковним календарем святкують Перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя. Про це повідомляють на сайті Православної церкви України.

Згідно зі Святим письмом, після того як Ісус Христос, вмившися, витерся рушником, на тканині закарбувався його образ. Із цього рушника почали писати ікони Спаса Нерукотворного, цей образ мав силу зцілювати людей. 

У народі свято Перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя називають Горіховим Спасом. Про традиції святкування повідомляє видання Gazeta.ua.

Назва Горіховий Спас пов'язана з тим, що саме в цей період починається збирання волоських і лісових горіхів на зиму. Цей Спас також називали Холодним, тому що в серпні літня спека помітно спадала, ранки ставали набагато прохолоднішими. 

Також використовували назви Хлібний і Полотняний Спас. Із зерна нового врожаю починали пекти хліб саме у другій половині серпня. А також продавали на ярмарках тканини. Була приказка: "Перший Спас – на воді стоять, другий Спас – яблука їдять, третій Спас – на горі полотна продають".

Зазвичай на Горіховий Спас у церкву приносять для освячення кошики з різноманітним вмістом.

Фото: depositphotos.com

До нього кладуть горіхи (бажано лісові й волоські з нового урожаю), мед, воду, свіжоспечений хліб із зерна нового урожаю, яблука, груші й інші серпневі фрукти, букети з квітів і лікувальних трав.

Цього дня традиційно прощалися з літом і зустрічали осінь. "Горіховий Спас – сонце на осінь пішло", – казали в народі.

Церква не забороняла на Горіховий Спас працювати, оскільки саме в цей період люди були зайняті збиранням фруктів, овочів, ягід, горіхів, які заготовляли на зиму. Закінчували збирати урожай жита і пшениці, сіяли озимі культури.

До Горіхового Спасу робили настоянку з горіхів, вірили, що вона має лікувальні властивості: здатна перемогти застуду й вилікувати хворі суглоби.

Після освячення кошиків накривали вдома щедрий стіл, запрошували родичів. Їсти можна було будь-які страви, тому що Успенський піст до Горіхового Спаса закінчувався.

Інколи вдавалися до святкових ворожінь на горіхах.

Визначали майбутнє за смаком першого з'їденого цього дня волоського горіха:

  • незрілий пророкував важливі новини;
  • стиглий – велику любов чи добрі звістки;
  • червивий плід – біду;
  • гіркий – проблеми.

Вважали, що цього дня не можна злословити, сваритися, лінуватися, а також відмовляти в допомозі.