Останні дні Колодія (Масляної). Якими були давні традиції українців

Значення свята

Масляна є святом, яке поєднує в собі язичницьку і християнську традиції. Сенс свята – прощання із зимою й зустріч весни. Про це написали на сайті "Етнографія".

У християнській традиції після Масляної починався Великий піст перед Великоднем.

Ще в дохристиянські часи в останню неділю Масляної вранці заведено було миритися з усіма, із ким був у сварці, щоб до часу посту не залишалося ворогів і можна було уникнути сварок, які вважали гріхом. Тому останній день Масляної називали в Україні Пущенням – піст вважали духовним очищенням людини.

В Україні була широко поширена назва Колодій, а також Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Общиця. Про це написали на сайті "Мамаєва слобода". Цю назву припинили широко вживати в період примусової русифікації України у 1940–1950-ті роки.

Етнологиня Світлана Творун пояснила, що першочерговою для України є назва Колодій, а потім уже Масляна. Про це написали на сайті Західноукраїнського національного університету.

У народній традиції весь Масляний тиждень був присвячений колодці. Жінки збиралися разом у понеділок і сповивали шматочок поліна – колодку. Вважали, що у вівторок і середу колодка росте, а у четвер помирає. У п'ятницю колодку "ховали", а в суботу "оплакували". Це все відбувалося в ігровій формі з відповідними обрядовими піснями.

Дівоча колодка суттєво відрізняється від жіночої. Дівчата свої "колодки" прикрашали атласом, кольоровими нитками, бісером. Їх приколювали хлопцям ліворуч до грудей або прив'язували до лівої руки. Це було виявом симпатії.

У неділю був останній день народних гулянь. Цього дня було заведено "волочити колодку". Її прив'язували до ніг неодружених хлопців, висміюючи їх за те, що вже дорослі, а ще не одружилися. Ті платили викуп за колодку. На виторговані гроші дівчата накривали спільний стіл.

Із приходом християнства з'явилася традиція збиратися за столом усією сім'єю на обід перед Великим постом.

Етнографиня Галина Олійник у коментарі "Українській правді" зазначила, що низка обрядів святкування Масляної в різних регіонах України відрізнялася, але сенс свята був спільним. Масляна була першим весняним святом, яке символізувало прощання із зимою. У цей період змінювали раціон: із зимових калорійних "важких" страв до пісних.

Традиційні страви на Масляну

В Україні за радянських часів повсюдно ввели традицію смажити млинці на Масляну, але традиційною стравою для українців були вареники. Млинці смажили лише на Чернігівщині і Слобожанщині. А вареники – в інших регіонах. Найчастіше їх готували із сиром. Робили протягом Масляного тижня. Тому весь тиждень називали Сиропусним, або Сирницею. Традиційні вареники були великими, зі щедрою кількістю начинки.

Запікали також молочні каші, невеликий хліб малай із кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна, молочний кисіль, сирники, вермішелеві та яєчні запіканки.

В останню неділю Масляної також готували холодець зі свинячих або баранячих ніжок.