Що робити, якщо близькі відмовляються евакуюватися з гарячих точок. Поради психолога
"Дуже важливо прийняти той факт, що ви не можете відповідати за рішення інших людей. Хай як вам цього хочеться. Усе, що у ваших силах, – спробувати переконати, чому їм важливо тимчасово виїхати з небезпечних місць. Дібрати потрібні слова, аргументи, пояснити, яким буде їхнє життя поза домом, скільки приблизно цей вимушений переїзд триватиме тощо. Це те, що ви можете зробити", – зауважила психологиня.
Зорій порадила дослухатися до думки своїх близьких і дізнатися про їхні аргументи відмови від евакуації, зрозуміти, чи усвідомлюють вони всі ризики, залишаючись удома. На її думку, варто поділитися з родичами своїми емоціями та переживаннями.
"Скажіть відверто, що вас дуже лякає ця ситуація і ви хочете допомогти, тому що любите й цінуєте їх. Але якщо вам не вдалося переконати, то хоч як би ви сердилися і сумували від цього, доведеться прийняти їхній вибір. Бо дорослі люди самостійно несуть відповідальність за своє життя. Ви фізично не можете контролювати й відповідати за всіх. Це неможливо. Вони мають свою думку і право на помилку. Так, вона може коштувати життя. Але це їхнє рішення, на яке ви не можете вплинути, хоч як би намагалися", – зазначила Зорій.
Психологиня наголосила, що важливо зберігати зв'язок, телефонувати, спілкуватися, підтримувати одне одного, допомагати наскільки можна. Корисно забезпечити родичам безпеку і подбати про надання медичної допомоги, якщо вона знадобиться.
Необхідно продумати, як у разі екстреної потреби евакуювати рідних із гарячої точки і хто б міг у цьому допомогти.
"По-перше, така допомога справді може знадобитися, а у вас уже буде розуміння, як діяти і до кого звертатися. По-друге, це допоможе вам заспокоїтися. Коли ви знаєте, що хоча б частково можете вплинути на ситуацію і в потрібний момент допомогти, це полегшить ваші страждання", – пояснила Зорій.
Вона акцентувала на тому, що не варто дорікати собі й мучити почуттям провини. Важливо зрозуміти, що рішення інших людей – це їхня відповідальність. Психологиня додала, що трапляються випадки насильницької евакуації.
"Окремо скажу, що силовий спосіб ми не розглядаємо. Тобто коли ви вивозите "бабусь-дідусів" та інших родичів силоміць. Хоча для когось цей варіант є прийнятним і стає не надто травматичним, бо зрештою всі залишаються задоволеними. Але тут кожен обирає своє", – сказала вона.