Європейське мито CBAM – це інструмент торговельних війн, який становить загрозу для України – експерт
Запроваджене в ЄС екологічне мито CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) виявилося не кліматичним інструментом, а повноцінним захисним інструментом і елементом торговельних воєн. Хоча п'ять років тому його позиціювали як засіб для скорочення викидів CO₂, зараз у ЄС не приховують, що CBAM – це суто інструмент торговельної політики для захисту внутрішніх ринків і підтримки своїх виробників. Тож Україна має зробити все, щоб захистити себе в цій війні. Про це написав директор GMK Center Станіслав Зінченко на сайті Європейської бізнес-асоціації (EBA).
Він зазначив, що європейські виробники через свої асоціації тиснуть на ЄС, вимагаючи посилення CBAM, щоб захистити себе від конкуренції. Але, попри тривалу підготовку, сам ЄС виявився не готовим до CBAM: найбільші труднощі виникли у сфері звітності й адміністрування. Тим часом інші країни почали розробляти власні аналоги цього мита – Великобританія вже ухвалила рішення про запуск власного СВАМ, схожий підхід планують застосувати Норвегія, Тайвань, Австралія, Канада, Південна Корея та інші партнери ЄС.
"В Україні CBAM чомусь досі сприймається через кліматичну призму, хоча в ЄС його вже розглядають виключно як економічний і торговельний інструмент. Ми поки що не бачимо активних переговорів українського уряду з європейськими колегами щодо цього механізму. Це послаблює позицію нашої країни. Варто зауважити, що обсяги українського експорту в ЄС лише зростають: у 2024 році він сягнув $25 млрд. Близько 15% українського експорту до ЄС уже підпадає під CBAM", – зауважив Зінченко.
За останніми прогнозами GMK Center, негативний вплив СВАМ на Україну зростатиме із часом, оскільки кількість вільних квот зменшуватиметься, а ціна CO₂ зростатиме. Уже 2030 року втрати українського експорту через CBAM можуть сягнути $1,8 млрд, а сумарні втрати експорту за 2026–2030 роки можуть становити $4,7 млрд.
"Найбільш жорстким чинником для України є те, що через вплив цього механізму сумарно із 2026-го до 2030 року наша країна ризикує втратити майже $3 млрд потенційних інвестицій у промисловість. Тут усе закономірно: немає експорту – не буде інвестицій. А це запорука та основа майбутнього України", – наголосив експерт.
Він підкреслив: Україна є кандидатом у члени ЄС і частково вже інтегрована в європейську економіку, але в питаннях торгівлі CBAM фактично зараховує її до третіх країн, як, наприклад, Туреччину чи Китай. Щоб цього не сталося, ставлення до українських підприємств, до української торгівлі має бути як до частини європейського ринку.
"Замість того щоб чекати нових обмежень, Україні варто активно долучитися до глобального процесу регулювання CBAM і захищати власні інтереси на міжнародній арені", – резюмував Зінченко.
Контекст:
У січні Федерація роботодавців України порахувала, що після набуття чинності в ЄС усіх положень механізму вуглецевого коригування СВАМ, уже 2026 року Україна може втратити 6,4% ВВП, а до 2034 року кількість робочих місць може скоротитися на 120 тис.
У січні видання Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою – вводить вуглецеве мито СВАМ, через яке Україна щороку втрачатиме €1,4 млрд. Але цих збитків можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС і дістати пільги, зокрема відтермінування запровадження цього мита в Україні через війну.