Українська сталь ризикує втратити позиції на світовому ринку через СВАМ і Китай – GMK Center

"У 2025 році, на четвертий рік війни в Україні, металургійні компанії, попередньо, можуть скоротити випуск сталі до 7,2–7,3 млн тонн із 7,6 млн тонн роком раніше. Це перше серйозне зниження обсягу виробництва після початку російського вторгнення. У 2023 році спостерігалася стабілізація, у 2024 році виробництво сталі демонструвало відновлювальне зростання. Динаміка 2025 року свідчить про те, що межі галузі в нинішніх умовах досягнуто", – ідеться в матеріалі.

Аналітики назвали головною проблемою експорт металопродукції. 2025 року українські виробники працювали в умовах агресивної експансії Китаю, експорт сталі з якого за 10 місяців зріс на 13%. Це призвело до падіння світових цін. Для українських компаній, які мають високі витрати на енергоносії, логістику й імпортне коксівне вугілля, це суттєво погіршило конкурентоспроможність, зазначив портал.

"Експорт напівфабрикатів з України скоротився на 31%. Українським виробникам довелося покинути ринки MENA й Південної Америки, що означає втрату 400 тис. тонн експорту. На 120 тис. тонн скоротився експорт заготовки до Болгарії, що, імовірно, зумовлено виробничими чинниками на тлі послаблення ринку в ЄС, запровадженням імпортного мита у США в розмірі 50% і антидемпінговими заходами проти арматури в Канаді", – повідомили автори дослідження.

Частка ЄС в експорті готової сталевої продукції України сягнула 81%, а з урахуванням напівфабрикатів – 78%, вказують експерти. 

"ЄС зараз переживає трансформацію політики, посилюється роль регулювання, зокрема СВАМ, імпортних квот. Будь-яке регуляторне рішення європейської влади може вкрай негативно позначитися на вітчизняному сталеливарному виробництві", – зазначають у статті.

За оцінкою GMK Center, європейське вуглецеве мито CBAM уже діє як технічний бар'єр для імпорту, а невизначеність із параметрами вуглецевої інтенсивності й верифікацією фактичних викидів змусила європейських покупців обережніше ставитися до української продукції.

"Україна прагне отримати рекомендацію про тимчасове виключення з-під дії CBAM, спираючись на пункт щодо форс-мажору, яким є російське вторгнення. Якщо європейська влада не прийме аргументи української сторони й Україна не отримає звільнення, це буде надзвичайно болісно для вітчизняної сталевої галузі, з огляду на високий рівень залежності від ринку ЄС. Через CBAM Україна може втратити експорт довгомірного прокату і квадратної заготовки до ЄС у найближчі кілька років, а також частину експорту чавуну. Це призведе до закриття двох або трьох доменних печей із семи, які працюють зараз", – наголосили аналітики.

Вони зазначили, що на внутрішньому ринку металургійна галузь стикається з операційними обмеженнями, а ситуацію погіршують атаки РФ. Постачання електроенергії є обмеженим, а перспективи морської логістики Чорним морем 2026 року залишаються під питанням.

За базовим сценарієм GMK Center, 2026 року випуск сталі в Україні становитиме приблизно 7,2 млн тонн, що означає нейтральну динаміку, порівняно із 2025 роком, і фактично максимальний можливий рівень у поточних умовах. Без завершення війни, відновлення логістики й пом'якшення регуляторного тиску з боку ЄС українська сталева галузь ризикує увійти в період тривалої стагнації, де внутрішній ринок не зможе повністю компенсувати втрати експорту.