Чийгоз: Кожна кримськотатарська сім'я проводить паралелі між депортацією 1944 року і тим, що зараз роблять росіяни G

Чийгоз: Ти живеш лише надією, що цей жах закінчиться
Фото: hromadske.ua

Після окупації Криму Росією День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу набув для кримських татар символічного значення, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Дії російських окупантів у Криму щодо кримських татар можна порівняти із депортацією 1944 року, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

"Коли ми були у Криму, у вільній Україні, День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу сприймали як звіт перед своїм народом, що ми перебуваємо на своїй батьківщині. Це була своєрідна точка відліку. Однак після російської окупації цей день набув іншого, символічного значення. Ми припускали, що це може статися, і жили у тривозі. Так і сталося. Це ті самі трагедія і біль, які наш народ пережив 74 роки тому. Кожна кримськотатарська сім'я проводить паралелі між депортацією 1944 року і тим, що зараз роблять росіяни. Це так звані обшуки о п'ятій–шостій годині ранку. Ти живеш лише надією, що цей жах закінчиться. Адже сьогодні ні в кого майбутнього у Криму немає. І слава богу, що у нас є материкова Україна. Сподіваємося, наш народ незабаром здобуде свободу і повернеться в лоно цивілізованого світу разом із нашою державою", – підкреслив Чийгоз.

На його думку, питання про створення кримськотатарської автономії вже не вдасться згорнути.

"Люди в Україні переосмислили своє майбутнє і дізналися ціну незалежності. Тому вони вже інакше дивляться на проблему кримських татар, нас розуміють і переживають разом із нами. Це щира підтримка. І дуже важливо, що українська влада приділяє увагу питанню створення кримськотатарської автономії. Звісно, є і спекуляції. Однак ми дійшли до того моменту, коли відмахнутися вже не вийде. Ініціативи президента дають надію. Без Криму Україна не відбудеться. Це очевидно", – резюмував Чийгоз.

У 1944 році радянська влада примусово вивезла із Криму в Узбекистан, Казахстан і Таджикистан понад 180 тис. осіб.

У листопаді 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом.

У травні 2016 року український парламент закликав підтримати ініціативу ООН, Європейський парламент, ПАРЄ, ОБСЄ і світових лідерів.

Президент України Петро Порошенко ініціював створення робочої групи у межах конституційної комісії для розроблення змін до Конституції, що стосуються права кримських татар на самовизначення.

"Ми хоч і з запізненням, але усвідомили необхідність створення у Криму національної автономії кримських татар із повним гарантуванням рівних прав і свобод етнічних українців, росіян та інших етносів півострова", – заявляв він.

У листопаді 2017 року завершилася підготовка відповідних конституційних змін.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.

26 квітня 2016 року "Верховний суд" окупованого Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу "екстремістською організацією" й заборонив його діяльність. 29 вересня 2016 року Верховний суд Росії визнав законним це рішення.