Ексміністра оборони України повідомили про підозру у держзраді – сприяв окупації Криму

У ДБР наголошують, що, погодивши підписання документа, Єжель сприяв Російській Федерації в окупації Криму. Колишнього міністра підозрюють у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України).

"Адмірал, який свого часу був головнокомандувачем Військово-морських сил України й розумів усі ризики продовження перебування російського флоту на території України, погодив увесь пакет документів, необхідних для імплементації угоди між Україною та РФ із питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України", – кваліфікують дії Єжеля у Держбюро.

Зазначають, що проєкти цих документів Єжель погодив, навіть не завітавши на засідання Кабміну 21 квітня 2010 року, на якому їх обговорювали. Також не проводили обов'язкової правової експертизи щодо відповідності проєкту угоди про продовження базування ЧФ РФ Конституції та законам України.

"Через це були створені умови для продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України на 25 років, що сприяло нарощуванню військової техніки та особового складу збройних сил РФ, модернізації та заміні корабельного складу, літальних апаратів. Надалі вони були використані під час захоплення Криму", – вказали у ДБР.

21 квітня 2010 року у Харкові на той момент чинний президент Віктор Янукович підписав від імені України угоду між Україною та РФ. Цим документом на 25 років продовжили термін перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі. З боку Росії документ підписав президент Росії Дмитро Медведєв.

Ратифікацію Харківських угод 27 квітня 2010 року супроводжували бійка у Верховній Раді, димові шашки та кидання яєць у президію.

Відповідно до угод Україна діставала знижку на газ у розмірі 30% в обмін на пролонгацію перебування Чорноморського флоту Росії на території України з 2017-го до 2042 року. Як пояснювали у ДБР, фактично жодної знижки не було, оскільки за рік до цього Росія збільшила ціну на газ удвічі.

У січні 2021 року Держбюро розслідувань через підписання документа повідомило Януковича про підозру в держзраді, у травні цього року суд дозволив його арешт. Миколі Азарову, який очолював уряд у період підписання угод, оголосили підозру у цій справі у березні минулого року, у жовтні його заочно заарештували.

У липні 2022 року про підозру у здійсненні державної зради під час розроблення проєкту Харківських угод повідомили колишніх міністра юстиції України Олександра Лавриновича та міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка.

Контекст:

Окрім справи про держзраду, в Україні проти Єжеля було відкрито два кримінальні провадження. У першому його обвинувачують у видаванні незаконних доручень щодо оплати бюджетним коштом комунальних послуг фірмам, які забезпечували армію харчуванням, та "завданні матеріальних збитків державі у розмірі 42,9 млн грн".

Друге кримінальне провадження стосується спроби продати Росії два стратегічні бомбардувальники, збитки, за даними слідства, сягнули понад 24 млн грн. Згідно зі статтями обвинувачення, Єжелю загрожує від п'яти до восьми років ув'язнення. Генпрокуратура викликала ексміністра на допит, а потім оголосила його у державний розшук та подала документи до Інтерполу.

Наприкінці жовтня 2016 року ЗМІ повідомили, що Інтерпол відмовився оголошувати Єжеля у міжнародний розшук.

В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" Єжель зізнався, що йому вже пропонували дати хабар за закриття кримінальних проваджень. "Телефонували, просили $100 тис. за закриття однієї справи. Хто – не скажу. Я їх послав. Про те, що мене викликають на допит, я взагалі зі ЗМІ дізнався", – сказав Єжель.

20 грудня 2016 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ передала до суду справу ексміністра оборони Єжеля. "Це перший заочний процес над міністром Януковича", – наголосив Луценко.

У коментарі "ГОРДОН" ексміністр сказав, що на суд не приїде, оскільки його "не судити збираються, а одразу заарештувати".

У липні 2018-го Єжель у коментарі виданню "ГОРДОН" підтвердив дані української контррозвідки про те, що він набув статусу біженця в Білорусі.